+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
фінансів України від 10. 03. 2015 р. № 308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті» після закінчення митних формальностей відносно судна в справах митниці повинні залишитися: генеральна (загальна) декларація; один примірник оформленого при прибутті Зобов’язання капітана судна про реекспорт судна, яке плаває під іноземним прапором (для обліку та контролю), або другий примірник оформленого при вибутті за межі України Зобов’язання капітана судна про реімпорт судна, яке плаває під Державним Прапором України (для зняття Зобов’язання з контролю) ; декларація про вантаж; транспортні (перевізні) документи; суднова роль; список пасажирів; декларація про особисті речі членів екіпажу судна; декларація про припаси (суднові припаси) ; зобов’язання капітана судна про те, що закуплені за кордоном суднові припаси, зокрема запаси споживання, не будуть винесені із судна; акт приймання-передавання товарів на зберігання під митним контролем в опломбованих приміщеннях (спеціально обладнаних місцях) (у разі його складання) [6].
У ч. В розділу 2 Додатку до Конвенції 1965 р. зазначено основні вимоги до документів, що надаються при прибутті/вибутті судна. Так, Генеральна (Загальна декларація) служить основним документом, який повинні вимагати органи державної влади, що містить відомості про судно при його прибутті/вибутті. Рекомендованою практикою при при- бутті/вибутті судна є прийняття одноманітної форми Загальної декларації, яка повинна містити такі відомості: назву і опис судна; національну приналежність судна; дані про реєстрацію; дані про тоннаж; прізвище капітана; прізвище та адресу суднового агента; короткий опис вантажу; кількість членів команди судна; кількість пасажирів; короткі відомості про рейс; дату і час прибуття або дату відправлення; порт прибуття або відправлення; місце стоянки судна в порту. Загальна декларація повинна бути датованою та підписаною капітаном, судновим агентом або будь-якою іншою особою, відповідним чином уповноваженою на це капітаном [1].
Визначення поняття «генеральна декларація» в нормативних документах України наведено в Типовій технологічній схемі здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску [7]. Так, згідно з п. 3 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, Генеральна (загальна) декларація – це документ, що містить загальні відомості про судно і наявність чи відсутність на борту вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних (психотропних) лікарських засобів, які є в судновій аптечці, а також про суднову касу. Крім того, п. 16 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон передбачено, що декларування судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, здійснюється без подання митної декларації (далі – МД) на бланку єдиного адміністративного документа. Відомості про таке судно закордонного плавання зазначаються в генеральній (загальній) декларації [7]. Слід зазначити, що інших вимог до змісту Генеральної (загальної) декларації нормативними документами України не встановлено.
Отже, вимоги до змісту Генеральної декларації як основного документу, який вимагається при прибутті/вибутті судна, в Конвенції 1965 р. та Постанові Кабінету Міністрів України від 21. 05. 2012 р. № 451 різняться: Типова технологічна схема здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон України вимагає надання інформації, не передбаченої положеннями Конвенції 1965 р. : інформації щодо наявності/відсутності на борту судна вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних (психотропних) лікарських засобів. Така інформація є необхідною у зв’язку з тим, що саме ці товари відповідно до ст. 196 Митного кодексу України (далі – МК України) заборонені щодо переміщення через митний кордон України, або на їх пропуск потрібні дозволи державних органів [8]; інформації, що стосується відомостей про суднову касу. Необхідність декларування в Генеральній декларації суднової каси регламентована абз. 3 п. 5 розділу 2 постанови правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27. 05. 2008 р. № 148: «Підставою для ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація» [9].
Основним документом, який містить відомості про вантаж на судні при його прибутті/ вибутті, є Декларація про вантаж [1, п. 2. 3 ч. В розділу 2 Додатку до Конвенції 1965 р. ]. Проте може виникнути потреба в наданні додаткових відомостей про небезпечні вантажі (згідно з ч. А розділу 1 Додатку до Конвенції 1965 р., вантаж – будь-які товари і будь-якого роду предмети, що перевозяться на судні, за винятком пошти, судових припасів, судових запасних частин і спорядження, особистих речей команди і багажу, що слідує з пасажирами.).
Згідно з положеннями п. п. 2. 3. 1 ч. В розділу 2 Додатку до Конвенції 1965 р. до Декларації про вантаж повинно бути включено такі відомості:
а) при прибутті: назва і національна приналежність судна; прізвище капітана; порт відправлення; порт складання декларації; марка і серійний номер; кількість і тип упаковки; кількість і опис вантажу; номери коносаментів на вантаж, який підлягає вивантаженню в даному порту; порти вивантаження вантажу, який залишається на борту; первинні порти відправлення вантажів, які перевозяться по коносаментах; б) при вибутті: назва і національна приналежність судна; прізвище капітана; порт призначення. Що стосується вантажу, який завантажено на