Конкуренція і монополія як моделі ринкових структур в економіці України

Вона здійснюється у формі стихійної міграції капіталів з галузей з низькою до галузей з високою нормою прибутку. В результаті цього формується середня норма прибутку в масштабах економіки, яку отримують товаровиробниками за принципом «Рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал».

Переміщуючи капітали до більш ефективних галузей і сфер виробництва, міжгалузева конкуренція сприяє оптимальному використанню ресурсів суспільства. Одночасно вона встановлює необхідні пропорції в економіці.

Міжнародна конкуренція – це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб’єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку.

Міжнародна конкуренція поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву форми конкуренції. Вона сприяє переливанню капіталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансований розвиток світового ринку і світового господарства. На світовому ринку домінують національні й транснаціональні компанії найрозвинутіших країн світу.

Досконала (вільна) конкуренція – це така ринкова ситуація, за якої чисельність, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

• наявність великої кількості продавців і покупців, жодний з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту та пропозиції;
• кожний виробник випускає однорічний (стандартизований) продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;
• бар’єри для входу на ринок мінімальні або їх взагалі немає;
• немає жодних штучних обмежень попиту, пропозиції, переміщення ресурсів;
• кожний продавець і покупець володіє повною інформацією про попит, пропозицію і ціну на ринку.

В умовах досконалої конкуренції немає боротьби з конкурентним конкурентом. Вона зіштовхує фірму з ринком. Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти незалежні один від одного, дії підприємця залежать не від дій окремого конкурента, а від ринку загалом.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції. Головна ознака недосконалої конкуренції – здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.

Монополістична конкуренція – це така ситуація а ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.

Монополістична конкуренція синтезує деякі риси досконалої конкуренції та монополізму.

Досконалу конкуренцію вона нагадує двома аспектами:

• велика кількість продавців і покупців;
• вхід на ринок і вихід із нього – практично вільний, хоча мають місце деякі перешкоди.

Відмінність полягає у тому, що за досконалої конкуренції продукція є ідентичною (стандартизованою), а за монополістичної – диференційованою (гетерогенною).

Диференціація виникає завдяки високій якості товарів, їх формі, дизайну, яскравій упаковці, фірмовим маркам і знакам, кращим умовам продажу і після продажного обслуговування, інтенсивності реклами, зручному місцю продажу тощо. Все це надає певні переваги продавцям цих товарів, приваблює покупців, які платять більш високу ціну за ці товари. У цьому і полягає монопольність виробників на свою диференційовану продукцію.

Олігополістична конкуренція – це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію маси товарів [1, с. 244-249].

Недобросовісна конкуренція – це конкуренція, котра передбачає розповсюдження необ’єктивної інформації про характер і властивості товару, засоби його виготовлення, якість, використання без дозволу товарного знака, самовільне використання або розголошення конфіденційної інформації тощо.

Однак у цілому конкуренція має більше негативних наслідків, ніж позитивних. Крім того, з метою обмеження негативних наслідків конкурентної боротьби і посилення її позитивних результатів у розвинених країнах здійснюється державна конкурентна політика, спрямована на створення сприятливих умов розвитку конкуренції й недопущення недобросовісних дій у боротьбі. Загалом, конкуренція була і є найважливішим елементом механізму ринкової економіки, рушійною силою її ефективного розвитку.

 

 

Основними умовами виникнення та існування конкуренції є:

• наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів;
• свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;
• абсолютно вільний доступ економічних суб’єктів до ринку і такий же вільний вихід з нього;
• певна відповідність між попитом та пропозицією;
• відсутність надвиробництва і дефіциту;
• абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та ін. ресурсів;
• відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які можуть обмежити конкуренцію;
• наявність у кожного учасника конкуренції повної інформації про попит, пропозицію, ціни, норми прибутку тощо.

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки конкуренцію визначають як процес використання вже відомих (вищеназваних) умов та відкриття та використання нових умов розвитку.

У своєму розвитку конкуренція пройшла складний еволюційний шлях – від простих до складних сучасних форм.

Сучасними факторами розвитку конкуренції можна вважати:

• загальноекономічні – загальний рівень і динаміка виробництва; стан ринків; наявність та структура ресурсів; розвиненість кредитно-фінансової системи; стан ділової активності;
• технологічні – галузева структура економіки; рівень поширення сучасних технологій; наявність в економіці технологічного лідера; сприйнятливість економіки до інновацій;
• інституційно-соціальні – наявність юридичних норм економічної діяльності; створення ринкових інститутів; цілі державної політики; сукупність втручання держави в економічні процеси; національні традиції; менталітет і духовні цінності народу; загальна і професійна культура; політична, економічна та соціальна стабільність у суспільстві;
• міжнародні – ділова активність на міжнародних ринках; дії міжнародних економічних організацій; стабільність світової фінансової системи [11, с. 239].

Отже, економічним підґрунтям розвитку конкурентних відносин у постсоціалістичних країнах і в Україні зокрема стали демонополізація, приватизаційні процеси, роздержавлення власності, стимулювання підприємницької ініціативи, розвиток малого і середнього