Конспект лекцій з дисципліни "Фінансовий ринок"

1)Основне правило – максимальне використання нерозподіленого прибутку як джерела фінансування. Тобто прибуток, насамперед, використовується на капітальні вкладення, а залишок – на виплату дивідендів.

2)Основне правило – зберігання стабільного розміру дивідендів (ставки прибутковості на вкладений капітал).

Ставка прибутковості = Дивіденди/Акціонерний капітал * 100 = const.

3)Основне правило – зберігання заявленого темпа росту дивідендів. Наприклад, 10% кожний наступний рік.

4)Основне правило – зберігання встановлених пропорцій розподілу прибутку між акціонерами і товариством. Тобто, встановлений коефіцієнт виплат = const, наприклад, 50%. Таким чином, маса дивіденда = нерозподілений прибуток * коефіцієнт виплат.

5)Основне правило – регулярність виплат стабільних невисоких дивідендів “+” додаткові суми у разі отримання значної суми прибутку.

Дивіденди, що сплачуються акціями, можуть бути сплачені замість грошових дивідендів тоді, коли товариству необхідні додаткові кошти для інвестування і керівництво не бажає вилучати кошти з обігу для сплати дивідендів.

Дроблення акцій пов’язане з випуском більшої кількості акцій, тобто пропорційно зменшується номінальна вартість акцій.

 

 

1. Сутність облігації як цінного паперу та їх основні характеристики. 

2. Класифікація облігацій.

3. Визначення вартості облігацій.

4. Визначення доходу по облігаціях.

 

1. Облігація – це цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін зі сплатою певного розміру відсотків.

Класична облігація, що сформувалася кілька століть назад і багато в чому залишилася незмінною до наших днів, – це боргове свідчення, яке містить два головних атрибути – зобов'язання повернути власнику облігації після закінчення певного терміну, суму, яку емітент одержав при випуску даного паперу, і зобов'язання емітента виплачувати власнику облігації регулярний доход у вигляді відсотків від номінальної вартості, зазначеної на облігації. Таким чином, випускаючи облігації, емітент тим самим офіційно заявляє про свою потребу в позикових коштах, про термін, на який йому знадобляться кошти, розмір винагороди, що він згодний платити за надані йому позикові кошти.

Цілі випуску облігацій наступні :

1) фінансування інвестиційних проектів емітента;

2) рефінансування наявної в емітента заборгованості;

3) фінансування заходів, які не мають відносини до виробничої діяльності емітента.

Облігації, як і акції, є важливими інвестиційними джерелами підприємства, але розрізняються за такими основними моментами:

1) Кошти, отримані від випуску акцій, прирівнюються до власних жерел фінансування, власник акції є власником підприємства, а власник облігації – кредитором підприємства;

2)доход по акціях виплачується необмежений період часу; власник облігації одержує процентний доход протягом визначеного періоду;

3)виплата процентних платежів по облігаціях здійснюється до виплати дивідендів по простих акціях;

4)акції мають право голосу, облігації – ні;

5)дивіденди по акціях виплачуються з чистого прибутку; процентні платежі по облігаціях включаються до собівартості продукції (послуг), тобто відносяться до витрат підприємства і віднімаються з прибутку, який підлягає оподаткуванню;

6)погашення номіналу облігації здійснюється за рахунок прибутку (з викупного фонду, створеного емітентом).

Облігації є цінними паперами, для яких характерні такі основні елементи:

1)номінальна вартість;

2)купонна ставка – це обумовлений відсоток від номінальної вартості, що сплачується емітентом власнику облігації;

3)дата погашення;

4)договір емісії – контракт на публічний випуск облігаційної позики. У договорі обов'язково обумовлюються: мінімальний поріг ліквідності цих цінних паперів; граничний рівень заборгованості; обмеження величини сплачуваємих відсотків. Договір також містить положення про виплату купонного відсотка (підприємство зобов'язане резервувати кошти для погашення облігацій), положення про достроковий викуп облігацій.

5)забезпечення облігацій. Забезпеченням є всі активи (майно) підприємства, що служить заставою при випуску облігацій;

6)рейтинг облігації – це її якісний параметр. Визначається за рейтинговою шкалою спеціальною комісією.

 

2.Класифікація облігацій може бути подана наступною схемою (схема 5.1) . 

Купонні облігації. По таких облігаціях власник одержує щорічний (раз на рік, два рази на рік, раз у квартал) доход по купону в розмірі твердого процентного відношення до номінальної вартості облігації ( по купонній ставці).

Безкупонні – приносять доход власнику шляхом виграшів.

Термінові облігації – випускаються на конкретно визначений термін, після закінчення якого емітент зобов'язується погасити їх. У залежності від терміну розрізняють облігації:

- короткострокові – випускаються на термін до 1 року;

- середньострокові – на 1-5 років;

- довгострокові – більше 5 років.

Безстрокові. Облігації, що не передбачають зобов'язань емітента по їхньому остаточному погашенню. Говорять, що безстрокові облігації випускають “навічно” і тому їх ще називають “вічними”.

Забезпечені облігації – це ті облігації, які забезпечуються активами емітента. Забезпеченням можуть бути нерухомість, цінні папери. Забезпечення впливає на ступінь надійності облігацій. Випуск забезпечених облігацій означає, що емітент гарантує виконання своїх зобов'язань у частині як повернення основної суми боргу, так і виплати доходу по цьому цінному паперу. При цьому виключається можливість неповного повернення, неповної виплати доходу і несвоєчасність їхнього здійснення.

Коли емітентом є держава або муніципальні органи вважається, що їхні облігації завжди забезпечені. Оскільки забезпечені облігації є надійними, то відсоток по них встановлюється менше, ніж відсоток по незабезпечених облігаціях.

Незабезпечені