Конспект лекцій з дисципліни "Фінансовий ринок"

Основними ознаками організацій, саморегулюючих фондовий ринок, є:

- добровільність об'єднання;

- наявність різноманітних видів діяльності;

- захист інтересів членів організації;

- встановлення для своїх членів “правил гри” на ринку;

- виконання ряду регулюючих функцій, які недоцільно виконувати державі.

Саморегулювання фондового ринку України здійснюється фондовими біржами, Асоціацією учасників фондового ринку, Професійною асоціацією реєстраторів і депозитаріїв, Українською асоціацією інвестиційного бізнесу, Позабіржовою торговельною системою.

Особливості українського фондового ринку.

Український ринок цінних паперів належить до тих, що тільки формуються. Одна з причин тут полягає у відносно короткому терміні існування національного фондового ринку. Законодавчо його оформлення почалося з прийняття Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” в червні 1991р., у жовтні 1991р. була зареєстрована Українська фондова біржа, а перші торги на якій відбулися в лютому 1992р.

В Україні переважно розвинутий позабіржовий сегмент – ринок фінансових посередників, переважно дилерський.

Біржовий сегмент – ринок біржових фірм і банків, переважно брокерський. На цьому ринку України обертається близько 1% цінних паперів.

В Україні сьогодні не існує єдиної системи котирування цінних паперів – торги здійснюються окремо на Українській фондовій біржі, Київській міжнародній фондовій біржі, Донецькій фондовій біржі, Придніпровській фондовій біржі, а також на фондовій секції Української міжбанківської валютної біржі (державними цінними паперами). Окремо від біржового функціонує позабіржовий ринок. Національний депозитарій знаходиться в початковій стадії роботи. Він був створений у березні 1999р.

5. Власник цінних паперів може отримати два види доходу:

-доход від володіння цінними паперами

-доход від розпорядження цінними паперами.

Доход від володіння цінними паперами може бути отриманий у таких формах:

- відсотковий доход. Причому для визначення доходу по цінних паперах використовуються наступні ставки: 

а)фіксована ставка відсотку характеризується незмінним її рівнем протягом усіх інтервалів загального періоду нарахування;

б)плаваюча ставка відсотку характеризується таким її рівнем, що переглядається регулярно, за згодою сторін, у розрізі окремих інтервалів загального періоду нарахування. Такий перегляд обумовлюється зміною середньої норми відсотку на фінансовому ринку, зміною темпу інфляції та іншими умовами;

в)ступенева ставка відсотку – ставка відсотку, що ступенево зростає при збільшенні терміну володіння цінними паперами. 

- доход від індексації номінальної вартості цінних паперів;

- доход у вигляді знижки (дисконту) при купівлі цінних паперів;

- доход у вигляді виграшу по позиках (облігації);

- доход у вигляді дивідендів.

Доход від розпорядження цінними паперами – це доход від продажу їх по ринковій вартості, якщо вона перевищує номінальну або первісну вартість, по якій вони були придбані.

 

 

1.Акції: сутність, мета випуску, основні характеристики.

2.Визначення вартості акцій.

3.Оцінка акцій.

4.Дивіденди та дивідендна політика.

 

1. Акція – це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у Статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві, дає право власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивидендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.

Цілями випуску акцій є:

- щойно створенні підприємства – забезпечення стартового капіталу, необхідного для початку діяльності;

- діючі підприємства – залучення додаткових фінансових ресурсів для фінансування поточної діяльності підприємства.

Акції можуть бути іменними і на пред'явника, простими і привілейованими.

Іменна акція – це акція, на бланку якої вказується ім'я її власника. При випуску таких акцій емітент заводить Книгу реєстрації іменних акцій, в яку заносяться дані про їхніх власників. У цій Книзі, як правило, вказується кількість і номери акцій, що належать конкретному інвестору. Якщо право власності на визначену акцію переходить до іншого інвестора, то до Книги реєстрації заносять відповідні зміни.

Книгу реєстрації може вести сам емітент або ця функція може бути передана відповідним установам – реєстраторам або депозитаріям.

Акція на пред'явника – обертається вільно без спеціальної реєстрації. Емітент, що випустив акції на пред'явника, може не знати в кожний даний момент, хто є акціонером і якою кількістю його акцій володіють окремі інвестори.

Проста акція . Власник такої акції, як правило, має один голос на зборах акціонерів. Доход у вигляді дивідендів по простій акції виплачується в останню чергу, тобто після виплати дивідендів по привілейованих акціях. Дивіденди, як правило, виплачуються при одержанні емітентом достатньої кількості чистого прибутку, а у випадках одержання незначного прибутку або збиткової діяльності дивіденди по простих акціях, як правило, не виплачуються, тобто виплата дивідендів по простих акціях не гарантується емітентом.

Привілейована акція – гарантує її власнику фіксований розмір дивідендів, що не залежить від розміру прибутку акціонерного товариства. Привілейовані акції дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на одержання частини майна товариства у випадку його ліквідації, а також повернення власнику номінальної вартості акцій за його вимогою. 

Власники привілейованих акцій не можуть брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% Статутного фонду товариства. 

Привілейовані акції можуть бути