Контроль і ревізія

7.4. При розробці системи внутрішнього контролю керівництво банку повинно враховувати співвідношення витрат та доходів. Потенційні збитки, пов'язані з загрозою ризику або власне ризиком, оцінюються за витратами на здійснення їх контролю.

7.5. Управління системою внутрішнього контролю передбачає санкціонування і нагляд за виконанням операцій (спостереження), періодичне порівняння їх фактичного виконання із запланованим та документування цієї діяльності. Санкціонування свідчить про те, що керівництво банку перевірило та затвердило відповідність видів діяльності або укладання угод встановленим правилам і процедурам. Спостереження – це нагляд, відстежування та тестування видів банківської діяльності, а також подання звітів відповідальним особам. Документування ведеться з метою забезпечення належного виконання обов'язків та повноважень, відповідності правилам, процедурам і нормативам виконання робіт, нагляду, спостереження і тестування аудиторів, а також підтвердження виконання запланованої роботи.

7.6. Виходячи із завдань внутрішнього контролю визначається обсяг аудиторської перевірки. Внутрішні аудитори зобов'язані перевіряти системи внутрішнього контролю, за адекватність яких несе відповідальність керівництво банку.

7.7. Внутрішні аудитори повинні перевіряти ефективність засобів, які використовуються для захисту операцій банку від різних видів збитків (наприклад, розкрадення, неправомірна або протизаконна діяльність, форс-мажорні обставини).

7.8. Керівництво банку відповідає за встановлення економічних нормативів для оцінки раціонального використання ресурсів за кожним видом діяльності.

7.9. Внутрішні аудитори банку відповідають за:

- виникнення та контроль ризиків у проведенні банківських операцій;

- забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю банку;

- своєчасне виявлення порушень та недоліків у діяльності структурних підрозділів і надання відповідних висновків;

- здійснення контролю за дотриманням економічних нормативів, що встановлені Національним банком України.

7.10. Аудиторська перевірка повинна виявляти:

- невиправдані витрати банку;

- неефективне використання інтелектуального потенціалу працівників;

- неповноцінне використання технічних засобів;

- переукомплектування або недоукомплектування штату працівників;

- фактори, що негативно впливають на виконання завдань банку.

 

8. Стандарт N 5 – Планування і виконання аудиторської перевірки

8.1. Аудиторська перевірка передбачає планування аудиту, перевірку та оцінку інформації, надання рекомендацій та контроль після перевірки.

8.2. Планування кожної аудиторської перевірки підлягає документуванню і передбачає:

- визначення мети, завдань та обсягу аудиту;

- отримання повної інформації про підрозділ, що підлягає аудиторській перевірці.

8.3. Перевірка повноти інформації передбачає:

- визначення завдань, цілей та планів підрозділу, що перевіряється;

- отримання інформації про організаційну структуру та її зміни, про посадові інструкції, положення про підрозділи;

- наявність робочої документації попередньої аудиторської перевірки;

- користування матеріалами попередньої аудиторської перевірки, включаючи матеріали зовнішнього аудиту.

8.4. Планування аудиторської перевірки передбачає визначення обсягу коштів на її проведення. При їх розрахунку враховуються:

- кількість працівників служби внутрішнього аудиту, ступінь їх досвіду згідно з характером і складністю завдання;

- знання та стан дисципліни працівників служби внутрішнього аудиту, а також тимчасові обмеження та наявність у розпорядженні банку власних коштів;

- необхідність підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів;

- можливість використання досвіду зовнішніх аудиторів.

8.5. У процесі планування аудиту проводяться ділові зустрічі з керівниками підрозділів банку, які відповідають за проведення операцій. Досягнуті під час зустрічей результати аналізуються, розповсюджуються серед осіб, які мають відношення до проведення аудиту, та фіксуються в робочій документації аудиторської перевірки.

8.6. Планування аудиторської перевірки передбачає ознайомлення з операціями, ризиками і системами внутрішнього контролю в підрозділі з метою виявлення об'єктів, що вимагають особливої уваги, отримання висновків та пропозицій від суб'єкта перевірки.

8.7. Обов'язковою умовою планування аудиту є складання програми проведення аудиторської перевірки. У програмі повинні висвітлюватися:

- цілі аудиторської перевірки та строк її проведення;

- процедури, які використовуються внутрішніми аудиторами для збирання, аналізу та документування інформації під час аудиторської перевірки;

- характер та масштаб тестування, що необхідно для досягнення цілей аудиту на кожному його етапі;

- конкретні ризики, процеси та угоди, що підлягають аудиту;

- календарний графік виконання робіт.

8.8. План проведення аудиторської перевірки затверджується керівником служби внутрішнього аудиту до початку її проведення. У разі внесення змін до плану проведення аудиторської перевірки вони затверджуються заздалегідь.

8.9. Внутрішні аудитори зобов'язані не тільки аналізувати, але і документально підтверджувати отриману інформацію.

8.10. Процес аналізу та оцінки інформації здійснюється таким чином:

- інформація збирається щодо всіх питань, зазначених у програмі перевірки;

- при аналізі та оцінці інформації внутрішні аудитори використовують аналітичні процедури проведення аудиту.

8.11. До аналітичних процедур належать:

- порівняння поточної інформації з аналогічною за характером за попередні періоди;

- порівняння поточної інформації з кошторисом витрат та прогнозами;

- вивчення взаємозв'язку фінансової інформації з відповідною нефінансовою (наприклад, облікові витрати на видачу заробітної плати порівнюються із зміною середньої кількості працівників) ;

- дослідження взаємозв'язку елементів інформації (наприклад, коливання облікових витрат на виплату процентів порівнюються з відповідними залишками непогашеної заборгованості за раніше наданими кредитами) ;

- порівняння інформації з аналогічною інформацією інших підрозділів банку.

8.12. При виникненні нестандартних ситуацій внутрішні аудитори використовують процедуру опитування керівників підрозділу або інші процедури з метою порівняння результатів.

8.13. Встановлені за допомогою аналітичних процедур аудиту результати, що не дістали