Кредит в ринковій економіці України: сутність, форми і роль

Активи банків демонструють поступове збільшення. За січень-квітень 2010 р. вони виросли з 868, 1 до 885, 8 млрд. грн. Однак кредитний портфель банків перебуває в стадії стагнації: він навіть скоротився з 730 до 723 млрд. грн. Особливий удар криза нанесла по споживчому кредитуванню фізичних осіб. З початку року спостерігається подальше скорочення обсягів кредитування з 217, 3 до 206, 1 млрд. грн. Натомість ринок кредитів для суб'єктів господарської діяльності фіксує мінімальний ріст на 3 млрд. грн. Деструктивну функцію в майбутньому може зіграти і зростання грошової маси в економіці: з 480 до 521 млрд. грн. (травень 2010 р.), тоді як в минулий рік було зафіксовано її стабілізацію.

Незважаючи на ознаки симптомів оздоровлення, стан банківської системи продовжує залишатися складним. Свідченням чого є збиток в сумі 7, 5 млрд. грн. за п'ять місяців поточного року. Доходи банків за січень – травень 2010 року порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилися на 11, 3% і склали 53, 9 млрд. грн. Витрати банків порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилися на 15, 6% і становили 61, 4 млрд. грн. У структурі доходів найбільшу питома вага належить процентним доходам (86, 5%). Комісійні доходи займають 10, 7%, результати від торговельних операцій – 0, 95%, інші операційні доходи – 1, 33%. Серед витрат провідне місце займали процентні (43, 4%), потім йшли адміністративні – 31, 5%. Частка інших є порівняно незначною. У результаті нестачі власних ресурсів, банки скоротили кредитування економічних суб’єктів. Скорочення кредитування економіки банківським сектором може негативно відбитись на розвитку практично усіх секторів економіки [30].

Ускладнення доступу до кредитних ресурсів, невизначеність перспектив кон’юнктури ринків та економіко-правового середовища в Україні, значний рівень політичних ризиків дестимулюють інвестування в Україні, сповільнюють темпи кредитування економіки та погіршують якість кредитів, що посилює низхідну динаміку економічного зростання.

Також важливим чинником, що обмежує обсяги кредитування, а також конкурентоспроможність банківської системи України за сучасних умов є недостатній рівень їх капіталізації, який проявляється у тому, що попри зростання капіталу, темпи збільшення капіталу банків не встигають за розширенням їх зобов’язань та активів. Низький рівень капіталізації також сприяє зростанню кредитних ставок та знижує конкурентоспроможність банків.

Таким чином, імідж вітчизняної банківської системи, що створювався протягом декількох років ціною величезних матеріальних витрат, був зруйнований протягом декількох днів в кінці 2008 року. Сповільнення динаміки і спад в реальному секторі економіки у 2008 році супроводжувалися активним наростанням негативних тенденцій макрофінансової дестабілізації. Погіршення фінансового становища банків відбилося в підвищенні ними жорсткості власної політики: банки згорнули довгострокові програми кредитування, ужорсточили умови надання споживчих позик, підвищили процентні ставки (за рік кредитні ставки банків у національній валюті зросли з 14, 4% до 21, 6% річних). Відбулось зростання частки проблемних кредитів [31, 159].

Причина, через яку виникла криза в Україні, – залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредитування в Україні. Причому важливим є те, що переважно здійснювалося споживче кредитування населення. Тобто гроші направлялися не на реальний розвиток економіки, а на споживання побутової техніки, автомобілів і квартир (на придбання сьогодні того, що хочеться, але на що немає грошей). Головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий строк – 5-7 років для авто й 20-30 років для нерухомості, а закордонні кредити вітчизняні фінустанови залучали на незначний строк – 3-5 років. При цьому наші банки розраховували перекредитовуватися за кордоном на таких же вигідних умовах і надалі. Але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром взагалі перестали надавати кредити українським банкам [25, 37].

Отже, очевидно, що найбільш значними проблемами банківського кредитування підприємств в Україні є:

нестабільність фінансової та політичної системи,

недосконале та непостійне законодавство,

надто високі кредитні відсотки,

невигідні умови кредитних угод для позичальників,

надзвичайно довга процедура розгляду можливості отримання кредиту

 

 

Аналізуючи проблеми банківського кредитування в Україні видно, що банківська система України потребує значного реформування, направленого на здешевлення кредитів, їх доступності, економічно обґрунтованих кредитних ставках, вдосконалення законодавчої бази, переймання досвіду іноземних держав (так, у Японії ставка за банківський кредит становить 7 – 8%, у Росії – 12, 36 – 12, 81% тощо). Отже, Україна потребує значних реформ, як у банківській системі, так і у фінансовому секторі в цілому.

Удосконалення кредитної політики вітчизняними банками повинно забезпечити оздоровлення фінансового сектору та відновлення темпів економічного зростання в Україні. Саме це є головним завданням в умовах необхідності якнайшвидшого подолання наслідків фінансової кризи у вітчизняній економіці та запорукою забезпечення її подальшого розвитку [32].

Усунення недоліків системи банківського кредитування може відбуватись такими шляхами.

1. Диференціація та розширення банківських операцій (крім кредитних та депозитних). Головною метою діяльності банків залишається отримання прибутку. Останнім часом основними операціями в комерційних банках є операції з кредитування та робота з депозитами клієнтів, здебільшого юридичних осіб. Це дозволяє банкам вкладати кошти на короткостроковий термін та отримати прибуток