Курс лекцій "Організація торгівлі"

Нова прогресуюча дисципліна, яка посилює вплив на характер і зміст «Організації торгівлі» є «Синергетика». Вона збагачує «Організацію торгівлі» ідеями нестійкої нелінійної динаміки в організаційних системах, самоорганізації, методологічними підходами створення кумулятивного позитивного ефекту, новими теоретичними положеннями, надзвичайно цінними в умовах структурної перебудови і диверсифікації торгівлі.

 

 

1.Визначити поняття і сутність організації'торгівлі.

2.Сформулювати предмет і об'єкт «Організаціїторгівлі».

3.Яка роль організації торгівлі в професійній діяльності майбутніх

фахівців?

4.Які завдання і функції виконує «Організація торгівлі»?

5.З якими суміжними дисциплінами найбільш тісно пов'язана «Ор-

ганізація торгівлі»?

Об'єкт і предмет даної дисципліни зумовлює переважно її економічний зміст, тому «Організація торгівлі» базується на економічних теоріях, використовує економічні методи, економічні механізми і важелі впливу, зіставляє організаційну та економічну ефективність. У цьому плані «Організація торгівлі» пов'язана з «Економічною теорією», «Економікою підприємства», іншими економічними дисциплінами.

Із суміжних дисциплін «Організація торгівлі» найбільш тісно пов'язана з «Комерційною діяльністю на ринку товарів та послуг» та «Технологією торгових процесів». Організаційна діяльність, організаційні дії переважно спрямовані на активізацію комерційної діяльності, прискорення процесу товарно-грошового обміну, вдосконалення й оптимізацію комерційних та торгово-технологічних процесів, підвищення ефективності комерційної діяльності.

Слід особливо наголосити на взаємозв'язку «Організації торгівлі» з «Теорією управління» і «Менеджментом». Ці дисципліни не тільки взаємопов'язані, а й взає- мообумовлені внаслідок інтеграції знань. «Організація торгівлі» широко використовує принципи і методи управління, управлінські схеми і моделі, специфічні механізми управління організаційною діяльністю. Ще ширшим є діапазон інструментів, позичений управлінням у організації. Варто особливо підкреслити, що відносно управління організація є основою для реалізації управлінських рішень.

«Організація торгівлі» у своїй практичній діяльності потребує відповідних умов — правових, фінансово-економічних, соціальних. Тому дана дисципліна тісно пов'язана з такими дисциплінами, як «Цивільне право», «Господарське право», «Комерційне право», «Фінанси і кредит».

Традиційно «Організація торгівлі» пов'язана з «Математикою», «Статистикою», «Економетрією» в тій частині, де потрібний математичний апарат для моделювання, оптимізації, аналізу, оцінки рівня організаційної діяльності.

Таким чином, «Організація торгівлі» взаємопов'язана і взаємообумовлена вельми широким колом дисциплін.

 

 

Організація торгівлі як галузь знань, науковий напрямок базується насамперед на фундаментальних положеннях теорії організації, теорії управління, а також економічної теорії. Разом з тим організація торгівлі має власні категорії, особливості, принципи і зміст, які поки мало розроблені і потребують теоретичного обґрунтування.

У підґрунтя теорії організації покладено низку категорій, які визначають загальні і фундаментальні поняття цієї науки. Сутність і зміст основних категорій важливо і необхідно вивчати, оскільки вони відображають суттєві, загальні властивості та відносини в структурі організації й організаційної діяльності.

Категорія «система» — надзвичайно складна, тому існують численні визначення її поняття. Найбільш точно відповідає сучасним вимогам (у контексті організації) визначення, відповідно до якого система с впорядкованою сукупність взаємозв'язаних та взаємодіючих підсистем, елементів, компонентів, які закономірно створюють цілісну організацію, спрямовану на досягнення заданої мети.

Для системи характерні такі ознаки:

•наявність множини елементів, тобто таких об'єктів, які в межах системи спроможні виконувати функції підпорядкованих загальній меті;

•взаємозв'язки і відносини між елементами, причому стійкі й цілеспрямовані;

•цілісний характер організації завдяки об'єднанню і взаємодії внутрішніх елементів, різнорідних, але в системі сумісних.

•інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивостей, яких не мають окремі елементи;

•еволюційний розвиток, який поєднує циклічні і хаотичні форми розвитку;

•синергізм.

Різноманіття систем надзвичайно широке, проте єдиного підходу до їх класифікацій ще не вироблено. У літературі частіше зустрічається поділ систем на три класи: природні, ідеальні (гуманітарні, наукові), штучні. До останнього класу належать також соціально-економічні системи, до яких примикає і сфера торгівлі з її підсистемами.

 

 

Організаційну систему слід розглядати як агреговану цілісність, що включає організаційні елементи, організаційні відносини, виконує організаційні функції і цілі. Реально така система виявляється як організаційна модель, організаційна побудова.

Елементами організаційної системи в торгівлі є підсистеми, елементи (роздрібні підприємства, оптові організації, об'єкти торговельно-посередницької діяльності, а також підрозділи цих організаційних формувань).

Сукупність різноякісних, але порівняно однорідної діяльності підприємств та організацій формують різні підсистеми, насамперед роздрібної, оптової, державної, кооперативної торгівлі. Підсистеми у сфері торгівлі мають ступінчастий характер, тобто вони ієрархічні. Наприклад, для системи споживчої кооперації характерні такі ступені організації: Укоопспілка — облспоживспілка — райспоживспілка —- споживче товариство— торговельне об'єднання— торговельне підприємство -г філія торговельного підприємства. Така ієрархічна побудова вказує на надмірну централізацію організації споживчої кооперації. В інших підсистемах ієрархічна структура більш, спрощена включаючи два-три рівня.

Слід зазначити, що багатоступінчастість характерна для підсистем з глибокою спеціалізацією торгівельної діяльності, а при універсальному характері торгівлі це є ознакою надмірної централізації господарських функцій, координації, регулювання, контролю.

Організаційні елементи в системі взаємодіють через організаційні відносини і зв'язки. Сукупність відносин в організаційних системах структурно різниться залежно від призначення самої системи. В організаційних системах торгівлі наявні такі відносини: організаційно-економічні, соціальні, технологічні і, безперечно, організаційно-правові. Що стосується зв'язків, які підтримують взаємодію складників системи і стійкість її як цілісної структури, то вони відображають зміст організаційних відносин. Форми ж зв'язків набагато ширше і складніше.