Лексика на означення музичних інструментів у книгах священного писання старого завіту

У статті йдеться про лексеми на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту; з’ясовуються їхні семантичні та граматичні особливості в україномовному перекладі, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом Біблії.

Ключові слова: лексема, номема, лексико-семантична група, семантичні особливості.

 

The article deals with the lexemes, which represent musical instruments in the books of Scripture of the Old Testament. Their semantic and grammatical peculiarities are determined in the Ukrainian translation as well as in comparison with the Russian version of the Bible.

Key words: lexeme, nominative item, lexico-semantic group, semantic peculiarities.

 

У вітчизняній (як і в зарубіжній, насамперед російській та білоруській) лінгвістиці доступ до біблійних текстів через відомі атеїстичні настрої радянського суспільства донедавна був закритий. Лише принагідно з’являлися поодинокі наукові розвідки, які порушували передусім проблеми біблійної фразеології (А. Коваль, В. Коптілов, Л. Скрипник, В. Мокієнко та інші). Біблійні фразеологізми, або біблеїзми, у різних мовах були достатньо детально описані в низці робіт із позицій походження, актуальної семантики, функціонування в різних стилях, варіювання тощо. Крах епохи атеїзму, відродження духовних моральних цінностей і віри відкрили шлях до всебічного вивчення Священної Книги. Зняття відповідних заборон активізувало переклади Біблії, причому як нові, так і ті, які існували й раніше, однак були з тих чи тих причин недоступні широкому загалу. А це, відповідно, спричинило зацікавлення науковців і появу різноаспектних досліджень видатної світової пам’ятки. Основний акцент зроблено на так звану конфесійну лексику, з-поміж якої чітко вирізняється термінологічна (Н. Бабич, С. Бібла, С. Єрмоленко, Ю. Браїлко, Г. Наконечна, Н. Піддубна, Н. Пуряєва, В. Ткаченко, Г. Яворська та інші). Варто зауважити, що неодноразово привертала увагу сучасних як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів і музична термінологія [4, с. 1]. Щоправда, говорити про всебічне її вивчення, гадаємо, передчасно. Адже чимало ще цікавих лінгвістичних проблем залишаються частково розв’язаними або й не розв’язаними взагалі.

Об’єктом нашого зацікавлення стала лексика на означення музичних інструментів, репрезентована текстами Старого Завіту.

Мета статті полягає в тому, аби виявити лексико-семантичні особливості означених номем в україномовному перекладі Біблії, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом.

В україномовному перекладі Біблії назви музичних інструментів трапляються доволі часто, що демонструє належний розвиток тогочасного музичного мистецтва, як вокального, так і інструментального. Як свідчить Священне Писання, музика широко використовувалася євреями під час святкових подій і під час богослужіння: І наказав Давид начальникам левітів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами, і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування [1 Паралипоменон 15: 16]; При освяченні стіни Єрусалимської запросили левітів з усіх місць їхніх, наказуючи їм прийти в Єрусалим для завершення освячення і радісного свята зі славослів’ям і піснями при звуках кимвалів, псалтирів і гуслів [Неємія 12: 27]. До того ж подекуди супроводжувалася й танцями: Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами [1 Царств 18: 6].

Біблійний текст репрезентує номеми для означення музичних інструментів, які формально можна об’єднати в три лексико-семантичні групи, як-от: 1) ті, що означають духові музичні інструменти; 2) ті, що означають ударні музичні інструменти; 3) ті, що означають струнні музичні інструменти. З-поміж номем першої лексико-семантичної групи найчастіше представлені лексеми труба та ріг: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший день місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання нехай буде у вас [Левит 23: 24]; І засурми трубою в сьомий місяць, у десятий день місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій [Левит 25: 9]; І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священики з трубами [2 Паралипоменон 29: 26].

У сучасному витлумаченні труба (іт. tromba) − «духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або канонічним корпусом і розтрубом на кінці» [5, с. 1271]. Словник-довідник Ю. Юцевича кваліфікує її як «металевий духовий мундштучний інструмент» [6], де мундштучний ← мундштук (нім. Mundstük < Mund – рот i Stük – шматок) – «губна частина духового музичного інструмента, що сприяє звукоутворенню», яке в біблійному тексті репрезентовано лексичним сполученням трубний звук, або звук труби: На третій день, коли настав ранок, були громи і блискавки, і густа хмара над горою [Синайською], і трубний звук дуже сильний; і затремтів увесь народ, що був у стані [Вихід 19: 16]; Весь народ бачив громи і полум’я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік [Вихід 20: 18]. Трубний звук здебільшого сигналізував про небезпеку, рідше супроводжував святкові події: І сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом; а в сьомий день обійдіть навколо міста сім разів, і священики нехай сурмлять трубами [Навин 6: 3]; Коли затрубить ювілейний ріг, коли почується звук труби, тоді весь народ нехай викликне гучним голосом [Навин 6: 4]. Ювілейна труба, ювілейний ріг маніфестують близькі за значенням поняття, які не є абсолютно тотожними, що, варто відзначити,