Майстер-клас із теми «методичний та технологічний аспекти впровадження інновацій у викладання українознавства»

 

 

Сьогодні на фоні багатьох глобальних проблем виокремлюється питання кризи духовності нашого суспільства, що проявляється у відчуженні національно-культурних надбань попередніх поколінь, забутті народних традицій. Молодь не знає коренів свого етносу, не орієнтується в багатьох питаннях традиційної етнічної культури, не співає народних пісень, не має навичок хоча б одного з видів декоративно-прикладного мистецтва. Отже, не вирішується головне завдання сучасної школи − формування у підростаючого покоління національної свідомості та виховання української еліти, яка б відповідально ставилася до збереження національної самоідентифікації у будь-яких умовах.

Зміст і засоби освіти повинні стати потужним фактором формування нової української людини – безпосереднього творця української держави, відродження та утвердження українських культурних і духовних цінностей, об’єднання українського народу в єдину етнополітичну націю, зміцнення авторитету українців у світі.

Ефективним засобом реалізації зазначеної мети є не лише українознавство, а й пошуково-дослідницька українознавча робота.

У Законі України «Про освіту» зазначається, що метою української освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня».

Відповідно до цього закону освіта в Україні має здійснюватися на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Вищезазначені завдання нашої національної школи продовжені, поглиблені та конкретизовані у схваленій у 2001 році Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття. Головне з-поміж них – формування особистості з глибокоусвідомленою громадянською позицією, системою знань про людину, природу і суспільство з високорозвинутим почуттям національної та власної гідності, особистості, яка має бути носієм національних і загальнолюдських цінностей, особистості, яка, після завершення навчання в школі, буде готовою здобути потрібну суспільству професію, аби своєю працею і життям забезпечити не тільки власний добробут, а й позитивно вплинути на все українське суспільство.

З-поміж двох десятків шкільних навчальних дисциплін, які визначені суспільством як базові, гідне місце мало б посісти українознавство. На жаль, поки що МОН України рекомендує вивчати курс «Українознавство» як предмет варіативної складової навчального плану.

Проте варто зазначити, що українознавство сьогодні претендує на роль особливого, по-філософськи інтегрованого предмета, що має систематизувати засвоювані учнями шкільні знання з історії, археології, антропології, лінгвістики, етнографії, фольклору, правознавства, міфології, релігієзнавства, культурології, економіки, філософії, політології, етики, естетики, педагогіки, природознавчих наук.

Оригінальність предмета «Українознавство» полягає в тому, що він передбачає вивчення України і світового українства за координатами світового часопростору, адже пізнання українцями себе, своєї родини, свого роду, українського народу можливе лише через пізнання українців у порівнянні з іншими народами, в оцінці їх взаємин із цими народами. Цей предмет має навчати толерантному ставленню до оточуючого світу, виходячи з наших національних цінностей.

Знання, вміння і навички, здобуті кожним учнем у процесі вивчення українознавства, мають навчити особистість будувати для себе гідні умови життя, вміння не тільки жити для себе, а й творити добробут для оточуючих: родини, трудового колективу, всього українського суспільства.

Українознавство має виховувати учнів як громадян-патріотів української держави, творчих особистостей-державотворців, здатних реалізувати власне покликання (власне Я), виходячи із загальносуспільного покликання української нації.

У 2011-2012 навчальному році курс «Українознавство» вивчався у 18 загальноосвітніх навчальних закладах Зарічненського району, що становить 62% від загальної кількості навчальних закладів. Викладання курсу забезпечували 24 педагогічних працівники.

Реалізація українознавства в освітньому просторі нашого району здійснюється через програми, розроблені в Науково-дослідному інституті українознавства МОН України, зокрема: Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець» (автори: П. П. Кононенко, Л. ГКасян., О. В. Семенюченко) ; Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українознавство 1-4 класи» (автори: П. П. Кононенко, Т. М. Присяжна) ; Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українознавство. 5-12 класи» (автори: П. П. Кононенко, Л. Г. Касян, О. В. Семенюченко). Дозволяється також творче використання планів-конспектів уроків українознавства у 8 класі (автор Т. А. Андросюк, вчитель українознавства Мутвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів) ; планів-конспектів уроків українознавства у 9 класі, затверджених радою НМЦ відділу освіти Зарічненської РДА (протокол №2 від 13. 10. 11 р.)  (автор М. Л. Колошинський, учитель українознавства Кухченської ЗОШ І-ІІІ ступенів). Крім того, для практичного використання у викладанні курсу «Українознавство» М. Л. Колошинським розроблено календар «Видатні дати в історії Зарічненщини» та програму факультативного курсу з українознавства «Історія Зарічненщини від найдавніших часів до сьогодення».

У навчально-методичному центрі відділу освіти сформовано банк авторських програм факультативних занять та гурткової роботи з українознавства, розроблено план-графік методичної роботи з учителями українознавства та керівниками виховних центрів.

Основними формами науково-методичної роботи з учителями українознавства є районне методичне об’єднання, інструктивно-методичні наради, семінари-практикуми, індивідуальні та групові консультації. Для молодих учителів, які ще не мають відповідного досвіду роботи, працює районний консультпункт. Уся методична робота спланована на діагностичній основі. На засіданнях методичних об’єднань (керівник І. Г. Нікітчук, методист НМЦ) розглядаються питання: «Упровадження нових форм і методів навчання на уроках українознавства», «Проблемно-пошукова робота учнів при викладанні предмета», «Українознавство як навчально-виховна дисципліна, його місце в