Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
8
Мова:
Українська
українській освітній системі згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні в XXI ст. «, «Українознавство в системі виховної роботи загальноосвітньої школи. Роль учителя українознавства в цій роботі».
На районному семінарі-практикумі (керівник І. І. Олешко, вчитель українознавства Морочненської ЗОШ І-ІІІ ступенів) було розглянуто наступні питання: «Цінності української держави: її громадяни, національні традиції, мова, територія, природні ресурси, технології», «Українська мова − головний чинник існування української національної особистості», «Розвиток українознавчого руху», «Науково-дослідницька робота на уроках українознавства та в позакласній роботі як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів».
Українознавство як предмет передбачає певні особливості в організації навчально-виховного процесу: використання як традиційних методів та прийомів (розповідь, лекція, бесіда, самостійна робота учнів, робота з текстом; самостійне складання тез, створення опорних конспектів, схем, таблиць; коментоване читання, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз та синтез цікавих фактів; учнівські доповіді, екскурсії, експедиції тощо), так і інноваційних («робота в парах», «ротаційні трійки», «два – чотири – всі разом», «карусель», «робота в малих групах», «діалог», «синтез думок», «спільний проект», «акваріум», «мікрофон», «незакінчені речення», «мозковий штурм», «дискусія».
У системі уроків з українознавства широко практикується вдале поєднання фронтальних (колективних), групових та індивідуальних форм навчальної роботи. Виконання цих умов у навчально-виховному процесі сприяє повноцінному розвитку особистості учнів, вихованню почуттів, розвитку життєво необхідних умінь, навичок, пізнавальних можливостей дітей.
Національне виховання має бути цілісним процесом пізнання та самопізнання, розвитку самосвідомості, самотворення та творення світу. Національна самосвідомість − складне психічне утворення, що характеризується процесом усвідомлення приналежності людини до свого роду, народу, нації, спрямована на працю в ім'я розвитку своєї нації та її майбутнього. Національна свідомість тісно пов’язана з національними цінностями: мудрістю, волелюбністю, працелюбністю, господарністю, гостинністю, доброзичливістю, почуттям правди, справедливістю, щирістю, чуйністю, товариськістю, побратимством, чесністю, відповідальністю, сміливістю, героїзмом, звитяжністю, мужністю, справедливістю, життєрадісністю, інтелектуальністю, патріотизмом, творчістю та ін.
Система позакласної та виховної роботи має здійснюватися на українознавчих засадах. Українознавство є наукою самопізнання, самотворення, сприяє становленню кожного школяра як творця самого себе, своєї родини, держави, світу. Зважаючи на це, при плануванні та проведенні виховних годин доцільно, в першу чергу, передбачити теми, які сприятимуть пізнанню себе.
У позакласній роботі результативними є екскурсії, походи, експедиції українознавчого спрямування. Розкриттю творчого потенціалу учнів, виявленню їхньої зацікавленості, пізнанню себе, свого народу, закріпленню знань, формуванню навичок колективної взаємодії сприяють різноманітні ігрові форми: вікторини, КВК, «Що? Де? Коли?», дебати, «мозковий штурм», рольові ігри тощо.
Успіх у вивченні українознавства забезпечують вдало підібрана методика викладання, вимоги до особистості вчителя й рівень національної системи освіти та виховання.
Учитель сам повинен бути особистістю, адже особистість може виховати тільки така сама особистість. Вимоги до сучасного вчителя дуже високі: він повинен володіти всіма тими якостями, які хоче виховати у своїх учнів – опанувати педагогічну майстерність, любити свою справу, мати високі моральні якості: терплячість, чуйність, сердечну турботу та мудрість.
Методика викладання українознавства пропагує використання педагогічного досвіду − важливого фактора підвищення педагогічної майстерності, розвитку творчої ініціативи вчителя, невичерпного джерела нового, прогресивного. Досвід учителів-українознавців В. М. Тумаш, Т. А. Андросюк (Мутвицька ЗОШ І-ІІІ ст.) ; М. Л. Колошинського (Кухченська ЗОШ І-ІІІ ст.) ; І. І. Олешко (Морочненська ЗОШ І-ІІІ ст.) відзначається оригінальністю, новизною, творчим ентузіазмом, новою системою форм і методів навчання, нестандартним використанням прийомів педагогічної діяльності.
Українознавство як сукупність наук перебуває у численних міжпредметних зв’язках з іншими шкільними дисциплінами. І тому на уроках мови і літератури, історії, географії бажано постійно використовувати українознавчий матеріал. Досить вдало таку методику впроваджують Л. С. Клімович (Зарічненська ЗОШ ІІ-ІІІ ст.), Л. Н. Савич (Локницька ЗОШ І-ІІІ ст.), О. Г. Швая (Вовчицька ЗОШ І-ІІ ст.).
Вивчення українознавства дає свої результати. Так, стипендіатом Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип» стала учениця Кухченської ЗОШ І-ІІІ ступенів Погорілець Тетяна, переможець Міжнародного конкурсу «Мій рідний край» у номінації «Генеалогія моєї родини» (керівник М. Л. Колошинський) ; члени гуртка «Юні музеєзнавці» Мутвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів (керівник В. М. Тумаш) стали переможцями ІІІ етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина − Україна» за напрямом «Із батьківської криниці» за роботу «Поліські ярмарки в житті наших земляків». Призером ІІІ етапу визнано туристично-краєзнавче дослідження «Історія міст і сіл України» членів гуртка «Сходинки краєзнавства» Харковця Дмитра, Харковець Яни, Харковець Олени, учнів Мутвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, за роботу «Вічна боротьба за виживання. З історії зникаючого села Коморе» (керівник В. М. Тумаш).
Микола Леонтійович Колошинський став учасником ІІІ Міжнародного конгресу «Українська освіта у світовому часопросторі», який відбувся у жовтні 2009 року у місті Києві.
Тільки спільними зусиллями держави, науковців, учителів, викладачів і управлінців усіх рівнів українознавство сприятиме формуванню суспільної свідомості, динамізму й глибини.
Українознавство – об’єднуючий чинник освіти і виховання, що поєднує школу з життям, сучасні покоління – з минулим, досвід історії – з розумінням і творенням майбутнього.
Список використаних джерел
1. Касян Л. Г., Семенюченко О. В. Українознавство у навчально-виховному процесі. Основи методики викладання / Л. Г. Касян, О. В. Семенюченко. – К. : НДІУ, 2008. – 56 с.
2. Кононенко П. П., Токар Л. К., Маляренко Л. П. Українознавство в системі освіти / П. П. Кононенко, Л. К. Токар, Л. П. Маляренко. – К., 1996.
3. Касян Л. Г., Семенюченко О. В. Практикум з українознавства / Л. Г. Касян, О. В. Семенюченко. – К. : НДІУ, 2008. – 80 с.
4. Мінакова Н. Моніторинг професійної компетентності учителів, що викладають українознавство / Н. Мінакова. – Рівне, 2009, с. 4 – 22, 41-43.
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науковий посібник / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2004.
6. Усатиєнко Т. П. Українська національна школа: минуле й майбутнє. Українознавчий вимір / Т. П. Усатиєнко. − К. : Наукова думка, 2004.