Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

2-й ступінь - здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних   закладах   або   за   спеціальними   програмами   в домашніх умовах;

3-й ступінь — нездатність до навчання.

Обмеження здатності до трудової діяльності:

1-й ступінь - здатність до виконання трудової діяльності за даною спеціальністю при відсутності зниження кваліфікації чи зменшенні обсягу виробничої діяльності та неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією

2-й.ступінь- здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи) спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

3-й ступінь - нездатність до трудової діяльності. 

Обмеження здатності до орієнтації:

1-й ступінь - здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів;

2--ступінь — здатність до орієнтації, -що потребує допомоги інших осіб;

3-й ступінь-нездатність до орієнтації (дезорієнтація)

Обмеження здатності до спілкування:

1-й ступінь - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передання інформації;

2-й ступінь — здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб;

3-й ступінь -  нездатність до спілкування.

Обмеження здатності контролювати свою поведінку:

1-й ступінь"— часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку;

2-й ступінь - здатність частково чи повністю, контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб;

3-й ступінь - нездатність контролювати свою поведінку.

Соціальна недостатність (дезадаптація) — нездатність людини виконувати звичайну для її становища роль у суспільстві, яка зумовлена обмеженням життєдіяльності з урахуванням віку, статі, місця проживання, освіти тощо, що призвела до нездатності до, самостійного проживання, неможливості установлення соціальних зв'язків, потреби в допомозі інших осіб, до підтримки економічної незалежності, занять, властивих людині, включаючи професійну діяльність.

Соціальний захист інвалідів — система гарантованих державою постійних або довгострокових економічних, соціальних ї правових заходів, що забезпечують інвалідам умови для подолання, заміщення, компенсації обмеження життєдіяльності.

Соціальна допомога - періодичні чи регулярні заходи, що сприяють усуненню або зменшенню соціальної недостатності. Види соціальної допомоги - гарантована соціальна допомога з боку держави у  вигляді грошових  виплат (пенсії,  грошова допомога, одноразові виплати), забезпечення технічними та іншими засобами: автомобілями, крісло-коляскамн, протезно-ортопедичними виробами, друкованими виданнями зі спендальним шрифтом, звукопідсилювальною апаратурою та сигналізаторами, а також шляхом надання послуг з медичної, соціальної, професійної реабілітації  та побутового обслуговування.

Реабілітація інвалідів - система медичних, психологічних, соціально-економічних,- юридичних, професійний:, освітніх педагогічних та інших заходів, спрямованих на усунення і компенсацію обмежень життедіяльності та соціальну адаптацію інваліда. Реабілітація інвалідів включає в себе: медичну, професійну, соціальну реабілітацію.

Реабілітація медична - комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення і розвиток порушених фізіологічних функцій хворої людини, на виявлення і активізацію компенсаторних можливостей її організму з метою забезпечення у подальшому умов для повернення інваліда до активного самостійного життя.

Реабілітація професійна - комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на відновлення працездатності хворого або інваліда, повернення або залучення людини до суспільно корисної праці у доступних їй за ставом здоров'я умовах, з урахуванням особистих здібностей та побажань з метою досягнення нею матеріальної незалежності, самозабезпечення та інтеграції у суспільство.

Реабілітація соціальна - комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції інваліда в суспільство, підновлення його соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і гюдинво-побутової діяльності шляхом орієнтації у соціальному середовищі, соціально-побутової адаптації, різноманітних видів патронажу і соціального обслуговування.

Реабілітаційний потенціал - комплекс біологічних, психофізіологічних   і   соціально-психологічних   характеристик людини, а також факторів соціального середовища, що дозволяють реалізувати її потенційні можливості до реабілітації

Реабілітаційний прогноз — передбачувана ймовірність реалізації реабілітаційного потенціалу та передбачуваний рівень інтеграції інвалідів у суспільство. Реабілітаційний прогноз визначається не тільки рівнем і змістом реабілітаційного потенціалу, а також реальними можливостями застосування для його реалізації сучасшж реабілітаційних технологій, засобів і методів.

Трудовий прогноз - передбачувана можливість хворого відновити або продовжити трудову діяльність інваліда за умов виконання реабілітаційних заходів. Він базується на сукупній оцінці: клінічних, функціональних, соціально-гігієнічних та психологічних ознак людини. Для інвалідів з. дитинства — можливість засвоєння трудових (професійних) навичок у процесі навчання і реалізації їх. на ринку праці.

Соціально-трудова адаптація - процес пристосування інвалідів до адекватного і оптимального виконання соціальних функцій, які пов'язані з трудовою діяльністю.

Соціально-трудова підтримка - допомога інваліду в отриманні професійної консультації професійної орієнтації, професійної підготовки і освіти, зв'язок зі службою зайнятості та безпосередньою з підприємствами (у тому числі спеціалізованими) для допомоги у працевлаштування, наданні надомної роботи.

Професія - вид трудової діяльності, що потребує певних знань та навиків,  набутих  шляхом навчання і  практичного досвіду.

Кваліфікація — рівень загальної і спеціальної оідготовки працівника, що підтверджується встановленими законодавством документами (атестат, диплом, свідоцтво та ін.).

Посада - службове положення працівника, зумовлене холом його обов'язків, посадовими правами та характером відповідальності..

Спеціальність - сукупність набутих шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи знань, умінь і навиків, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в межах даної професії. 

Основна професія - робота за вищою професійною кваліфікацією серед