Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

3. Заради проведення комплексної оцінки функціональних станів організму людини розроблено кількісний критерій, в якості якого використовуваний ентропійний еквівалент, що з урахуванням вивчених особливостей функціонального стану людини та при наявності зовнішнього фактора, яким є знижений тиск і який добре регулювати, дозволяє розробити підхід до його спрямованого індивідуального регулювання.

4. Розроблено підхід до індивідуального регулювання функціонального стану організму людини із зниженим тиском в якості управляючого впливу, при цьому виявлено механізм саморегулювання, що спрямований на зменшення ентропії за рахунок мінімізації обміну енергії внаслідок мінімізації структури (речовини) та інформації та полягає в змінах та відбувається за рахунок зміни споживання організмом кисню.

5. Функціональний стан жінок в динаміці менструального циклу змінюється внаслідок зниження постачання киснем органів і тканин та збільшення концентрації в крові іонів водню, а також компенсаторних реакцій до цих змін. Перші мають місце в лютеїнову фазу циклу, а компенсаторні процеси відбуваються у фолiкулiнову фазу, при цьому постачання киснем та pH змінюються в фізіологічних межах (показник газообміну – не більш, ніж на  20%, а pH – не більш, ніж на  0, 2 одиниці).

6. Зміни функціональних станів під дією зовнішнього локального зниженого тиску відбуваються завдяки адаптації до впливу, яка проявляється в перерозподілі крові, зменшенні її pH, змінах постачання органів i тканин киснем та у компенсаторних реакціях, що спрямовані на оптимізацію споживання кисню. Наявність адаптації організму до зниженого тиску підтверджена за допомогою ентропійного еквіваленту, який зменшується в цьому процесі майже вдвічі.

7. Індекс регулювання серцево-судинної системи – відношення хвилинного об'єму крові до належного – може бути узагальнюючим параметром, який характеризує індивідуальний функціональний стан, що виражається нормальними його значеннями в межах 0, 75 – 1, 4. Проведені оцінки індивідуальної спрямованості та величини реакцій організму при зниженому тиску, що дозволило завдавати його величину адекватно функціональному стану індивідуума.

8. Регулювання функціонального стану організму під дією зниженого тиску відбувається за рахунок поліпшення споживання кисню із протиспрямованим зворотнім зв'язком з pH i температурою організму, які змінюються в межах фізіологічних значень, зокрема температура на деяких ділянках тіла може змінюватись не більш, ніж на 2 С.

9. Розроблено модель системи індивідуального спрямованого регулювання функціонального стану організму із зниженим тиском в якості регуляторного впливу, при цьому поліпшення функціонального стану полягає в корекції величини розрідження після порівняння вимірюваних значень показників гемодинаміки та газообміну з розрахованими граничними узагальненими фізіологічними значеннями.

11. Розроблено ентропійний еквівалент, який доцільно використовувати заради інтегральної оцінки функціональних станів серцево-судинної системи та цілісного організму. Показано, що наближення функціонального стану до оптимального корелює із зменшенням ентропії, зокрема в менструальному циклі жінок ентропійний еквівалент зменшується після лікування наслідків зменшення постачання киснем органів і тканин зменшення рН приблизно в 1. 5 рази відносно найбільш напруженого стану.

 

 

1. Герасимов И. Г. Использование энтропийных характеристик для оценки биологического возраста и функционального состояния организма // Пробл. старения и долголетия. – 1996. – Т. 6, N 1-2. – С. 32 – 35.

2. Герасимов И. Г. Некоторые механизмы компенсации гипоксических явлений, вызванных локальным пониженным давлением // Hypoxia Med. J. – 1997. – Т. 5, N 1. – С. 3 – 6.

3. Герасимов И. Г. Управление функциональным состоянием организма посредством внешнего воздействия // Архив клинической экспериментальной медицины (приложение). – 1998. – Т. 7, N 1. – С. 28 – 34.

4. Герасимов И. Г. Механизмы микроциркуляции при гипоксии, вызванной локальным пониженным давлением // Рос. физиол. журн. им. И. М. Сеченова. – 1998. – Т. 84, N 3. – С. 259 – 262.

5. Герасимов И. Г. Некоторые механизмы действия локального пониженного давления // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. – 1998. – Т. 14, N 2. – С. 53 – 56.

6. Герасимов И. Г. Энтропия биологических систем // Пробл. старения и долголетия. – 1998. – Т. 7, N 2. – С. 119 – 126.

7. Герасимов И. Г. Эндогенная окись углерода как показатель, отражающий состояние условий внешней среды // Зб. наукових праць «Проблеми екологічної та медичної генетики і клітинної імунології». – Київ – Луганськ. – 1998. – Вип. 3. – С. 211 – 217.

8. Герасимов И. Г. Субоксия как средство профилактики гиперхолистериенимии: механизм действия // Hypoxia Med. J. – 1999. – N 3-4. – С. 51 – 53.

9. Герасимов И. Г. Спектр активности ионов водорода и возможности биорегулирования // Вестн. новых мед. технологий. – 1999. – Т. 6, N 1. – С. 143 – 145.

10. Герасимов И. Г. Субоксия как средство профилактики гипергликемии и уменьшения уровня глюкозы при патологии: механизм действия // Hypoxia Med. J. – 2000. – N 3-4. – С. 53 – 55.

11. Герасимов И. Г. Потребление кислорода: индивидуальные реакции на пониженное давление // Hypoxia Med. J. – 2001. – N 1-2. – С. 24 – 26.

12. Герасимов И. Г., Приходько Е. Н., Калуцкая