Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

Рішення цього рівняння, що з урахуванням різноманітних показників по суті уявляє собою систему рівнянь, в чисельному виді дозволило одержати основні рівняння для процесу регулювання функціонального стану за допомогою зниженого тиску (е – основа натурального логарифму) :

 

ЧССн = [9, 372•e-0, 0148t•cos (0, 00677•t + 1, 581) + 0, 0996]•

•[IР + 1, 46•e-0. 00926t•cos (0, 00518•t + 1, 509) – 0, 0908]-2 +

+ 5, 17•e-0. 0120t•cos (0, 0052•t + 1, 60) + 0, 857,

АТСн = [1, 76•e-0. 00493t•cos (0, 00504•t + 1, 80) – 0, 399]•

•[IР + 7, 40•e-0. 00724t•cos (0, 00513•t + 1, 68) – 0, 839]2 –

- 0, 223•e-0. 00520t•cos (0, 00502•t + 1, 78) + 1, 05,

АТДн = [1, 18•e-0. 00193t•cos (0, 00497•t + 1, 373) + 0, 230]•IР +

+ 1, 54•e-0. 00247t•cos (0, 00539•t + 1, 68) + 0, 861,

УОн = -[0, 5187e-0. 00207t•cos (0, 0105•t + 2, 22) + 0, 349]•IР +

+ 0, 366•e-0. 00177t•cos (0, 0105•t + 3, 04) + 1, 37.

 

Крім того, одержані допоміжні рівняння та нерівності, що становлять систему контролю адекватності механізму регулювання функціональному стану серцево-судинної системи організму:

 

ХОКн = УОн •ЧССн,

Aн = ЧССн •АТСн,

Р = Aн – ХОКн,

СпО2н = ХОДн = 4, 101• (УОн – 0, 557) 0. 2- 2, 76,

1, 50  ЧССн  0, 80,

1, 10  АТСн  0, 80,

1, 25  АТДн  0, 80,

АТП  20.

 

Фізичний зміст амплiтуди Ai укладається в обумовленому певними механізмами максимальному відхиленні функціонального стану від вихідного. Константи Ci визначають результуюче значення показнику, що обумовлене відповідними механізмами; оскільки наближення до зазначених констант залежить від часу, їх досягнення, окрім механізмів регулювання, обумовлено тривалістю впливу. Величина інкременту затухання i уявляє собою зворотній час релаксації ( = 1/). В разі ЧСС отримали Т = 0, 012  0, 0036 с-1 ( = 83, 3 с), для АТС знайшли = 0, 0060  0, 0012 с-1 ( = 167 с), а для АТД, УО та ХОК виявилось, що Т = 0, 0020  0, 00028 с-1 ( = 500 с). Одержані величини зазначають, що знайдені часи релаксації є низькочастотними та на порядок відрізняються від високочастотних (Levenhagen D. K. et. al, 1994; Wallіn B. G. et al., 1994). Про низьку частоту коливань показників при ЗТ свідчить також величина i. В разі ЧСС та АТ знайшли  = 0, 0053  0, 00039 с-1 (період коливань  = 1/ = 180 с), а для УО та ХОК виявилось, що  = 0, 011  0, 0016 с-1 ( = 90 с). Час початку зміни показнику після додатка ЗТ визначається фазою i. В разі ЧСС та АТ отримали  = (0, 50  0, 038) , тобто 45 с, а для УО (та ХОК) –  = (0, 75  0, 20) , або 67, 5 с. Закономірно, що УО та ХОК у відповідь на вплив реагують пізніше, ніж ЧСС та АТ, оскільки останні визначають перші. В процесі впливу зниженого тиску в організмі відбувається зменшення СпО2, що свідчить про перебіг процесу адаптації через розвиток стану із зниженим постачанням киснем.. При IР < 1 та IР > 1 ці зміни висловлені більше, ніж при IР = 1, проте і в останньому випадку гіпоксічна компонента в певні моменти часу має місце. Можна припустити, що адаптація до будь-яких впливів відбувається через адаптацію до гіпоксії. Проте різноманітне проявлення та залежність останньої від часу, не завжди дозволяє зафіксувати її у виді неодмінного компоненту адаптаційного процесу. При цьому направленість змін показників також залежить від часу та механізмів регулювання, роблячи неможливим однозначну позачасову їх характеристику при впливі.

Аналіз рівнянь отриманої системи рівнянь, що призначені для регулювання функціонального стану за допомогою ЗТ зазначає те, що існує ФС, при якому зміна показників мінімальна, коли IР = 1. Наданий ФС треба вважати оптимальним, та завдання регулювання може бути зведено до спрямованого досягнення IР = 1. Справді, додаток ЗТ призводить до збільшення ХОК при IР < 1 та зменшенню ХОК при IР > 1, позначаючи, що вплив сприяє наближенню ІР до одиниці. З урахуванням зменшення ЕЕ системи, це свідчить про наближення стану організму до оптимального, тобто про рішення завдання регулювання ФС й створення відповідної моделі.

 

 

1. Аналіз сучасного стану проблеми функціонування організму людини під дією ендогенних та екзогенних факторів у їх взаємозв'язку показав, що при цьому механізмі саморегулювання функціональних станів вивчені недостатньо, а також відсутні інтегральні критерії, які ураховують індивідуальні зміни цих станів в указаних умовах.

2. Встановлено, що зміни функціональних станів організму жінок репродуктивного віку при ендогенних та екзогенних впливах регулюються