Методологія інформаційного забезпечення вантажних та пасажирських перевезень на основі автоматизації процесів розпізнавання рухомих об’єктів залізничного транспорту

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

 

Бабаєв Михайло Михайлович

 

 

05. 22. 08 – Експлуатація залізничного транспорту

 

 

Харків – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана в Харківській державній академії залізничного транспорту Міністерства транспорту України. 

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор Соболєв Юрій Володимирович, ректор Харківської державної академії залізничного транспорту. 

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Шафіт Євген Миронович, Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту, завідувач кафедри “Електронні обчислювальні машини”; доктор технічних наук, професор Нєгрєй Віктор Якович, Білоруський державний університет транспорту, професор кафедри “Станції, вузли та вантажна робота”, перший проректор; доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелейович, Харківський державний політехнічний університет, завідувач кафедри “Прилади та методи неруйнуючого контролю”. 

Провідна організація – Східноукраїнський державний університет, кафедра транспортних технологій, Міністерство освіти України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 23 листопада 1999 р. о 14. 10 годині в ауд. 1. 417 на засіданні спеціалізованої ради Д64. 820. 04 в Харківській державній академії залізничного транспорту за адресою: 310050, м. Харків, пл. Фейєрбаха, 7. 

 

 

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки найважливішою задачею збереження і посилення позицій залізничного транспорту України на внутрішньому і міжнародному транспортних ринках є впровадження сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів і нових інформаційних технологій, що забезпечують створення орієнтованих на споживача гнучких і економічно обгрунтованих методів управління поїзною роботою. Для організації перспективних форм транспортного обслуговування процесу перевезень в цей час вже недостатньо відомостей, що отримуються від традиційних інформаційних систем, які функціонують на базі моделювання переміщень рухомого складу, оскільки існуючі методи реєстрації даних допускають значне відставання від реального процесу і не виключають помилок. Основним критерієм оцінки ефективності використання інформаційних технологій є дотримання технологічного процесу функціонування окремих підрозділів і залізниці загалом. Фактичні ж моделі поїзної і вантажної роботи в дорожніх центрах оперативного управління перевезеннями не в повній мірі відображають поточний стан станцій, вузлів, дільниць з причин невчасного надходження, помилковості або відсутності даних. Тому діючі системи не впливають належним чином на підбір і інформаційно-технологічні взаємодії з автоматизованими робочими місцями можливих клієнтів залізниць, виконання договірних перевезень, поліпшення використання рухомого складу національного парку і парку інших держав – країн СНД, особливо по його дислокації, аналізу структури, технічного і комерційного стану. Підвищити якість повідомлень, які надходять, можна шляхом розгортання локальних пристроїв автоматичної реєстрації рухомих складів усіх типів і концентрації оброблених даних в центрах комплексного транспортного обслуговування і управління перевезеннями. Тому основним принципом побудови нових інформаційних технологій стає автоматизація процесу збору повідомлень про кожну одиницю рухомого складу. 

Однією з основних умов удосконалення експлуатаційної роботи автоматизованих систем управління залізничного транспорту є отримання достовірних даних від колійних об'єктів про параметри руху поїздів, номери складів, кількість і тип вагонів, наявність перегрітих букс та ін. У сучасних системах управління така інформація формується за допомогою підсистем нижнього рівня, що включають в себе пристрої ідентифікації складів і вагонів, лічильники осей, дискретні і безперервні колійні перетворювачі. У цей час з'являється досить багато повідомлень про результати дослідної експлуатації різних за структурою побудови і функціональними можливостями пристроїв ідентифікації рухомих об'єктів залізничного транспорту, які в тій або іншій мірі вирішують завдання, поставлені перед ними. Однак при впровадженні нових підсистем АСУ не можна не враховувати, що через Україну проходять транзитні транспортні потоки. Це накладає серйозні обмеження на використання локальних пристроїв, що вимагають в процесі експлуатації переобладнання вагонів з установкою на них активних або пасивних кодоносіїв. В цьому випадку більш перспективним є створення об'єднаних в єдину мережу центрів систем управління залізничним транспортом, обслуговуючих весь рухомий склад, що знаходиться в регіоні, без його додаткового переобладнання. 

Таким чином, впровадження в практику нових інформаційних технологій передачі даних рухомими об'єктами залізниць, прийняття науково обгрунтованих технічних рішень, які створені на основі теоретичних розробок даної дисертаційної роботи, дозволяє кваліфікувати її як актуальну, спрямовану на розв'язання важливої науково-технічної проблеми підвищення якості інформаційного забезпечення вантажних та пасажирських перевезень на залізничному транспорті. 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі електротехніки Харківської державної академії залізничного транспорту в період з 1986 по 1999 рр. відповідно до планів науково-дослідних робіт академії, що проводяться в рамках галузевих програм Міністерства шляхів сполучення колишнього СРСР, ЦУВТ МШС СРСР, КБ ЦШ МШС СРСР з тем: «Разработка и исследование устройств записи, считывания, стирания и обработки информации с подвижного состава» (№ГР01860026073; 1986 р., 163с.) ; «Автоматизированная система считывания инвентарных номеров вагонов с использованием ферромагнитных свойств бандажей колесных пар» (№ГР01870024031; 1987 р., 166с.) ; «Автоматизированная система считывания номеров подвижного состава с использованием ферромагнитных свойств бандажей колесных пар» (№ГР01880008653; 1988 р., 92с.) ; до планів науково-дослідних робіт Центрального науково-дослідного інституту комплексної автоматизації (ЦНДІКА, Москва) : «Разработка и исследование аппаратуры записи и считывания номеров вагонов» (№ГР01860026072; 1986-1987 рр., 37 с.) ; до планів науково-дослідних робіт Харківського метрополітену: « Разработка устройства идентификации