Місія, як основна і загальна ціль організації

Класифікація цілей організації

Критерії класифікаціїГрупи цілей

Період установленняСтратегічні, тактичні, оперативні

ЗмістЕкономічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні, політичні

Функціональна структура. Маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, фінансові, адміністративні

СередовищеВнутрішні, зовнішні

ПріоритетністьОсобливо пріоритетні, пріоритетні, інші

ВимірністьКількісні, якісні

ПовторюваністьПостійні (повторювані), разові

ІєрархіяОрганізації, підрозділи

Стадії життєвого циклуПроектування і створення об'єкта, зростання об'єкта, зрілість об'єкта, завершення життєвого циклу об'єкта

 

Виходячи з розуміння мети як кінцевого результату, окрему фірму у розрізі її стратегічних стремлінь цікавлять у першу чергу два пріоритетних ключових результати, що стосуються:

- фінансової діяльності;

- показників стратегічної діяльності.

У діяльності комерційних організацій можуть виникати ситуації» коли необхідно зробити вибір: або йти по шляху підвищення короткострокових фінансових показників, або направити свої зусилля на зміцнення конкурентних позицій у довгостроковій перспективі. Практика багатьох фірм показує, що фірми, які постійно випускають можливості закріплення своїх конкурентних позицій у довгостроковій перспективі, ризикують підірвати власну конкурентоспроможність.

Подібні дії фірми особливо небезпечні, якщо основні конкуренти беруть на озброєння стратегію зростання і піклуються про своє лідерство в галузі в довгостроковій перспективі.

 

Порівняння оперативних (фінансових) і стратегічних цілей

Оперативні (фінансові) ціліСтратегічні цілі

- прискорене зростання доходів;

- прискорене зростання грошових надходжень

- більш високі дивіденди

- більш широкі межі одержання прибутку

- підвищення надійності облігацій і ставок по кредитах

- збільшення припливу коштів

- підвищення ціни акції

- досягнення міцного фінансового становища фірми

- диверсифікація бази одержання прибутку

- стабільний доход у періоди економічних спадів- зростання частки ринку

- більш сильне і більш надійне становите в галузі

- підвищення якості продукції

- зниження витрат виробництва порівняно з основними конкурентами

- розширення і поліпшення номенклатури продукції

- підвищення репутації компанії серед клієнтів

- поліпшення обслуговування клієнтів

- визнання компанії лідером в галузі технологій і/чи інновацій

- підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках

- збільшення можливостей зростання

- повне задоволення запитів клієнтів

 

Фінансові цілі передбачають збільшення таких показників: обсяг прибутку, віддача від інвестицій, приплив готівки, розміри дивідендів. Стратегічні цілі належать до конкурентоспроможності фірми. Вони спрямовані на забезпечення більш високих темпів зростання, збільшення частки ринку, поліпшення якості продукції, зменшення витрат та ін [ 3].

У тих організаціях, що керуються принципами стратегічного управління, цілі повинні бути встановлені не тільки для організації в цілому, але і для кожного рівня і ланки управління, функціонального чи забезпечуючого відділу кожної товарної групи, кожного фахівця. Тільки при такому підході до формування цілей процес їх постановки стає завершеним, і вся організація буде розвиватися в накресленому напрямку. Таким чином, в організації складається ієрархія цілей. Процес постановки цілей звичайно відбувається зверху вниз. При цьому цілі більш низького рівня є певними засобами для досягнення цілей більш високого рівня. Ієрархічність цілей підкреслює взаємозв'язок окремих структурних одиниць і направляє їхні зусилля на досягнення основних цілей організації.

Неможливо переоцінити значимість цілей для організації. Вони являються вихідною точкою планування; цілі лежать в основі побудови організаційних відносин; на цілях базується система мотивування, яка використовується в організації; накінець, цілі являються точкою відліку у процесі контролю і оцінки результатів праці окремих робітників, підрозділів та організації в цілому.

Процес встановлення цілей в різних організаціях проходить по-різному. В одних організаціях встановлення цілей повністю централізоване, в інших організаціях може бути повна децентралізація. Існують організації, в яких процес встановлення цілей носить проміжний між повною централізацією і повною децентралізацією характер. Кожний з даних підходів має свою специфіку, свої переваги й недоліки. Так, у випадку повної централізації при встановленні цілей всі цілі визначаються найвищим рівнем керівництва організації. При такому підході всі цілі підпорядковані єдиній орієнтації. В той же час у цього підхода є суттєві недоліки, суть одного з них полягає в тому, що на нижніх рівнях організації може виникати несприйняття цих цілей і навіть опір.

У випадку децентралізації в процесі встановлення цілей приймають участь наряду з верхнім рівнем й низькі рівні організації. Існують дві схеми децентралізованого встановлення цілей. При одній – процес встановлення цілей проходить зверху вниз. Декомпозиція цілей відбувається слідуючим чином: кожний з нижчестоячих рівнів в організації визначає свої цілі, виходячи з того, які цілі були встановлені для більш високого рівня. Друга схема припускає, що процес встановлення цілей проходить знизу вверх. В такому випадку нижчестоячі рівні встановлюють собі цілі, які служать основою для встановлення цілей слідуючого, більш високого рівня.

З точки зору логіки виконання дій привстановленні цілей, можно вважати, що процес цілеутворення в організації состоїть з трьох послідуючих одна за одною стадій. На першій стадії відбувається осмислення результатів аналізу середовища, на другій – розробка відповідної місії й, накінець, на третій стадії безпосередньо розробляються цілі організації.

Вибір і формулювання цілей визначаються конкретними умовами реалізації на найближчу перспективу, визначають стратегію організації [ 4].