Місія, як основна і загальна ціль організації

В цілях розвитку стратегічного мислення на підприємствах, які керуються принципами стратегічного управління, планові показники повинні бути встановлені не тільки для організації в цілому, але й для кожного пілрозділу, кожної товарної групи, функціонального або забезпечуючого відділу. Тільки тоді кожний керівник – від виконавчого директора до керівника найнижчого рівня – відповідає за досягнення конкретних результатів в своїх підзвітних структурних одиницях, процес постановки цілей становиться завершеним, направленим на те, щоб вся організація в цілому йшла по наміченому шляху і щоб кожний її працівник знав, що йому треба виконати.

Процес постановки цілей скоріш відбувається зверху вниз, ніж знизу вверх. Щоб побачити, чому стратегічні цілі одного рівня управління мають тенденцію до переміщення на більш низький рівень управління, розглянемо слідуючий приклад. Припустимо, що вище керівництво корпорації встановлює плановий обєм прибутку по корпорації в цілому на рівні 5 млн долл. на слідуючий рік. Припустимо також, що після наради корпоративного керівництва спільно з 5 виконавчими директорами кажного з піприємств, з якими повязана діяльність фірми, було вирішено встановити важку, але реальну задачу – отримати до кінця року прибуток в 1 млн долл. (тобто якщо кожне з підприємств отримає прибуток в 1 млн долл., то корпорація в цілому досягне цілі 5 млн долл.). Конкретний результат був, таким чином, угоджен на двох рівнях управлінської ієрархії. Далі припустимо, що генеральний директор одного з підприємств після наради зі своїми менеджерами вирішив, що прибуток в 1 млн долл. вимагає продажу 100 000 одиниць продукції за середньою ціною 50 долл. за одиницю та їх виробництва за середньою собівартістю 40 долл. за штуку (10 долл. рибуток з од. * 100 000 од. = 1 млн долл.). В результаті генеральний директор і менеджер по виробництву затверджують ціль виробництва – 100 000 одиниць продукції за собівартістю 40 долл. Генеральний директор і менеджер по маркетингу визначають ціль маркетингового відділу – збільшення обєму продаж до 100 000 од. за плановою продажною ціною 50 долл. за од. В свою чергу, менеджер по меркетингу може розбити плановий обєм продаж в 100 000 одиниць на планові показники обємів продаж для підрозділів, які займаються збутом для кожного регіона, кожного найменування продукту, кожного відповідаючого за збут службовця.

Такий підхід до встановлення планових показників зверху вниз являється логічним способом розчленування задач, зформульованих для всієї організації на підзадачі, за викрнання яких несуть відповідальність підрозділи більш низьких рівнів управління і їх керівники. Такий підхід також забезпечує в значній мірі поєднання організації при визначенні цілей і розробки стратегії. Взагалі зпочатку повинні бути встановлені цілі і стратегія для всієї організації. Потім із загальної стратегії виділяються цілі і стратегія для більш низьких рівнів. Формулювання цілей і стратегії зверху вниз дозволяє орієнтувати підрозділи низового рівня на стратегічні плани і задачі, які випливають з показників, намічених для всього підприємства. Якщо визначення цілей і розробка стратегії починаються с нижчих рівнів управління організації, а цілі і стратегія всієї організації являють собою синтез всього того, що утворилося в низових рівнях, кінцевий стратегічний план дій не буде послідовним, узагальненим або скоординованим. Встановлення цілей знизу вверх без управління зверху майже завжди говорить про відсутність стратегічного керівництва зі сторони вищого управлінського рівня [ 3].

 

 

Потрібно визначити цілі та місію організації, побудувати «дерево цілей», а після цього виробити стратегію поведінки, що забезпечує виконання цих складових. Це є однією із основних цілей вищого керівництва та становить істотну частку всього управління, званого – управління з цілям. Якщо ми ставимо завдання вдосконалення організації, не уточнивши її цілей, ми ризикуємо запропонувати кращі способи виконання непотрібних функцій чи кращі шляхів досягнення незадовільних кінцевих результатів. Процес постановки цілей впливає якість управління, а ефективний процес постановки цілей покращує якість управління у цілому. Мистецьки обрана мета збільшує плани управління і зміцнює ефективності роботи організації у цілому. П. Пітер і Р. Уотермен відзначають одне дослідження, яке у цій галузі, воно базувалося на порівнянні результатів діяльності двох фірм, на одній із яких постановка цілей проводилася лише формально. На інший такі цілі були однією з найважливіших ланок управління. Аналіз десятирічного періоду діяльності обох фірм показав, що чистий прибуток тієї компанії, яка систематично практикувала процес постановки цілей, значно перевищує прибуток компанії. І це не приділяла цього процесу особливої уваги. У цьому курсової роботі розглядатиметься постановка і класифікація цілей, проблеми за нормальної постановки цілей та його можливі рішення, як формуються цілі й як впливають управління підприємством.

 

 

1. Ансофф І. Стратегічне управління: перекл. з анг. – М. : Економіка, 1968.

2. Азимина Є.В., Андрєєв В.М., Соляник Г.П. Управління підприємством; Монографія / Підобщ. ред. Андрєєва В.М. – СПб. : Видавництво «Бізнес – преса». 2007. 384 з.

3. Основи менеджменту: учеб. посібник / під ред. д-раек. наук, проф. В.І. Корольова. – М. : Магістр, 2008. – 620 з.

4. Основи менеджменту: учеб. посібник для вузів / наукова ред. А.А. Радугин. – М. : Центр, 1998. – 432 з.

5. Основи управління підприємством опорний конспект лекцій / буд. е. зв. В.М. Андрєєв. – СПб, 2006. – 68 з.

6. О*Шоннесси Дж.: Принципи організації управління фірмою, – М. : Мгт Пресс, 1999. – 296 з.

7. Якокка Лі. (з Новаком У.), Кар'єра менеджера; перекл. з анг. З. Еге. Борич. – 2-ге вид. -Мн. : «>Попурри», 2006. – 544 з.