Міжнародна економіка

 о бсягі в   виро бни ц тва   і   до хо дів   у   тій   г а луз і ,   де   ц ей   фактор   вико ри стовується 

 ві дно сно   і нтенси вні ше,   і   до   скоро чення   виро бни ц тва   й   дохо дів   у   га лузі ,   де   цей 

 фа кто р  викори стовується  менш  і нтенси вно . 

Одним із конкретних проявів закономірності, яка описується теоремою Рибчинського, є так звана "голландська хвороба". Коли в 70-х роках. Голландія почала розробку родовищ природного газу в Північному морі, то швидке нарощування обсягів видобутку газу супроводжувалося переливанням ресурсів у цю галузь із галузей обробної промисловості, що призводило до скорочення в них обсягів випуску та експорту. Аналогічні процеси спостерігалися також у Великій Британії, Норвегії та інших країнах, де велась інтенсивна розробка нових родовищ.

Ця теорія належить до  нео фа ктор ни х  теор ій  міжнародної торгівлі, які повніше пояснюють суть та механізми реалізації торговельної політики на сучасному етапі.

 

ТЕМА 5 Світовий ринок товарів і послуг

 

 

1.  Міжнародна торгівля в системі міжнародних економічних відносин.

2.  Види, показники та методи міжнародної торгівлі.

3.  Біржова торгівля, міжнародні аукціони, тендери та виставки, ярмарки.

4.  Види послуг. Міжнародна торгівля послугами.

5.  Інформаційне суспільство. «Електронна торгівля».

6.  Ціноутворення в міжнародній торгівлі.

 

 

1. Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю. В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що,

По-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного

співробітництва.

По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами.

По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних

взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції.

По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню

міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.

2. Види сучасної міжнародної торгівлі

Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її видів, які

можна систематизувати за наступними ознаками:

1. За специфікою об’єкту:

- торгівля товарами:

• сировинними;

• паливними;

• продовольчими;

• напівфабрикатами;

 

• готовими виробами:

а) виробничого призначення;

б) невиробничого призначення;

- торгівля послугами:

• виробничими;

• транспортними;

• експедиторськими;

• консультаційними;

• консигнаційними;

• посередницькими;

• туристичними;

• маркетинговими;

• обліковими;

• орендними;

• ліцензійними;

• іншими послугами.

2. За специфікою взаємодії суб’єктів:

- традиційна (проста) торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів;

- торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;

- зустрічна (компенсаційна) торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

3. За специфікою регулювання:

- звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки митного оподаткування, у торговельних відносинах за умовами звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків — кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна (непільгова) система оподаткування імпортних товарів тощо;

- торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ-СОТ.

- дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-

економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера;

- преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі. Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються стосовно країн, що розвиваються.

 

- В сучасних умовах особливої уваги потребує зустрічна торгівля, основні різновиди якої представлені в таблиці:

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі

1. Товарообмінні операції та компенсаційні