Міжнародна економіка

 

1. Основи міжнародної економіки.
2. Міжнародна економічна система: елементи та структура
3. Сутність, суб’єкти та об’єкти МЕВ в умовах ринку
4. Форми прояву та рівні МЕВ. Механізм регулювання МЕВ.
5. Принципи МЕВ. Особливості розвитку МЕВ.

 

1. Предметом курсу ―міжнародна економіка‖ є багаторівневий комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями.

Міжнародна економіка також вивчає відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами.

Особлива увага приділяється вивченню економічного механізму функціонування міжнародної економіки, тобто міжнародних правовим нормам, економічним угодам, діяльності міжнародних економічних організацій.

Об’єктом вивчення міжнародної економіки є не одиничні, випадкові явища, процеси  в  міжнародній  сфері,  а  ті,  що  постійно  відновлюються,  повторюються.

Тобто виявляються закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, формуванні міжнародної економічної політики.

При вивченні міжнародної економіки користуються досягненнями різних напрямків економічної думки: марксистської, класичної, неокласичної, неокейнсіанської,  монетаристської.  Вчені  дотримуються  різних  поглядів  щодо

чинників, які визначають місце країни в системі міжнародного поділу праці, ролі державної політики в регулюванні зовнішньоекономічної сфери тощо.

Теоретичною  основою  вивчення  міжнародної  економіки  є  політична економія,   мікро-   і   макроекономіка.   Об’єднання   цих   дисциплін   з   теоріями

міжнародного бізнесу, міжнародного маркетингу і менеджменту, міжнародних фінансів дало можливість створити теорію міжнародної економіки.

Основними  поняттями теорії  міжнародної  економіки є:  світовий  ринок,

світове господарство, відкритість національної економіки, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили.

 

2. Міжнародна економічна система (МЕС) являє собою сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками; у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

МЕС складається із підсистеми різних міжнародних ринків і підсистеми національних і міжнародних інститутів, які регулюють МЕС; підсистеми міжнародних економічних відносин.

Основними  елементами  МЕС  є  окремікраїни,  групи  країн.Можна

поділити МЕС на такі групи, як високорозвинуті країни (країни великої сімки, Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку), середньорозвинуті   країни,   країни,   що   розвиваються,   країни   з   перехідною

економікою.

На сучасному етапі функції ядра глобальної економіки переходять до низки найрозвинутіших    країн,    які    відрізняються    розвинутим    соціально-ринковим

господарствам;   найбільшою   вичерпаністю   джерел   і   факторів   індустріального

розвитку; провідною роллю у світовій економіці, що дає змогу активно залучати до господарського обігу власні і чужі ресурси.

 

3.  Між  країнами  існують  різні  відносини:  політичні,  наукові,  культурні. Країни співробітничають в різних галузях: організують міжнародні виставки картин, обмінюються артистами, науковцями, досвідом в області техніки, захисту навколишнього середовища.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних відносин. Наприклад, для нормального функціонування науково-технічних зв’язків між країнами необхідним є міжнародний ринок науково-технічної продукції.

МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних границь (рис).

В  процесі  розвитку  міжнародної  економічної  системи  відбувається розширення  і  поглиблення  економічних  відносин  між  країнами;  групами  країн;

підприємствами і організаціями, які знаходяться в різних державах. Характерно, що процеси  взаємодії  країн,  їх  співробітництва  мають  суперечливу  природу. Діалектика   МЕВ   полягає   в   тому,   що   прагнення   держав   до   економічної

незалежності,   укріпленню   національних   господарств   обумовлює   в   кінцевому рахунку все більшу інтернаціоналізацію економічного життя країн.

Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.

Є  підприємства,  діяльність  яких  переважно  зорієнтована  на  національний

ринок. Зовнішньоекономічні зв’язки для таких підприємств у системі пріоритетів їх діяльності мають другорядне значення. Інші підприємства розглядають зовнішньоекономічну діяльність як необхідний фактор свого нормального функціонування. Деякі з них орієнтацію на світовий ринок вважають вихідним принципом своєї діяльності. І, нарешті, існують фірми, які ―працюють‖ виключно на зовнішній ринок.

 

Основними суб’єктами МЕВ є фізичні та юридичні особи.

 

Фізичні особи — це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;

 

Юридичні  особи  —  це  об’єднання,  які  наділенні  відокремленим  майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин (все це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку).

 

Юридичними особами, які беруть участь у МЕВ, є підприємства, держава та її установи, міжнародні організації.

Діяльність підприємств в міжнародній сфері виявляється в:

а) купівлі іноземних факторів виробництва;

б) продажу виробленої продукції на міжнародному ринку; в) операціях на міжнародних фінансових ринках. Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

• Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);
• Міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

 

Держава — як суб’єкт міжнародних економічних відносин це суверене утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю відносно до інших держав.

Державні установи, підприємства купують на світовому ринку продукцію