Міжнародне торговельне право

5. Кожна зі Сторін дозволить таким комерційним представництвам, створеним на її території, безпосередньо наймати для себе працівників, які є громадянами будь-якої зі Сторін або третіх країн, і оплачувати роботу таких працівників на умовах і в валюті, взаємно погоджених Сторонами відповідно до законів такої Сторони про мінімальну заробітну плату.

6. Кожна зі Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони рекламувати свої товари та послуги (а) шляхом прямої угоди з рекламними засобами інформації, в тому числі телебачення, радіо, друкування та використання дошки для об’яв та оголошень, і (б) шляхом безпосереднього розсилання рекламних матеріалів поштою, включаючи вкладення конвертів та листівок із заздалегідь зазначеною адресою таких громадян та компаній.

7. Кожна зі Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони здійснювати вивчення ринку на своїй території безпосередньо або на основі контракту. Для полегшення вивчення ринку кожна зі Сторін на прохання іншої Сторони надасть можливість заінтересованим громадянам і компаніям такої Сторони одержати про ринок неконфіденційну інформацію та інформацію, що не є чиєюсь власністю, яку вона має у своєму розпорядженні.

8. Кожна зі Сторін дозволить комерційним представництвам мати та надавати достатній запас зразків і запчастин для передпродажного та післяпродажного обслуговування на некомерційній основі.

9. Кожна зі Сторін полегшуватиме прямі контакти між кінцевими споживачами на своїй території та громадянами і компаніями іншої Сторони. Кожна зі Сторін створюватиме сприятливі умови для прямих контактів між її організаціями та урядовими установами, рішення яких впливають на потенційні продажі та закупівлі товарів і послуг, та громадянами і компаніями іншої Сторони. Кожна зі Сторін заохочуватиме також прямі комерційні операції між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів, включаючи ті з них, які виступають з кожної Сторони як виробники, кінцеві споживачі або покупці.

10. Кожна зі Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони найматися і виступати як агенти або консультанти громадян і компаній кожної зі Сторін та третіх країн щодо цін та умов, взаємно погоджених Сторонами. Кожна зі Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони наймати своїх громадян і компанії, що діють як агенти з продажу, за умови, що такі громадяни або компанії мають право займатися такою діяльністю, за цінами і на умовах, взаємно погоджених Сторонами.

11. Жодна зі Сторін не буде нав’язувати заходи, які б необґрунтовано порушили договірні або майнові права чи інші інтереси, набуті в межах її території громадянами і компаніями іншої Сторони.

12. Ніщо, викладене у параграфах 1, 5 або 10 цієї Статті, не буде тлумачитися як надання будь-яких прав, передбачених законами та правилами будь-якої із Сторін щодо в’їзду та проживання іноземців.

Стаття VI

Гласність

1. Кожна зі Сторін своєчасно робитиме доступними для громадського ознайомлення всі закони і правила, що стосуються комерційної діяльності, у тому числі торгівлі, капіталовкладень, оподаткування, банківської справи, страхування та інших фінансових послуг, транспорту і робочої сили.

2. Кожна зі Сторін забезпечуватиме громадянам та компаніям іншої Сторони доступ до наявної інформації неконфіденційного характеру та інформації, що не є чиєюсь власністю, щодо національної економіки та її окремих галузей, у тому числі до інформації про зовнішню торгівлю.

3. Кожна зі Сторін надасть іншій Стороні, в разі виявлення такої заінтересованості, можливість проконсультуватися з питань формулювання правил та положень, які впливають на здійснення комерційної діяльності.

Стаття VII

Фінансові положення, що стосуються торгівлі товарами і послугами

1. Якщо між сторонами індивідуальних операцій не обумовлено інше, то всі комерційні операції між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів здійснюватимуться у доларах Сполучених Штатів або в будь-якій іншій вільно конвертованій валюті, що може бути взаємно погоджено між такими громадянами і компаніями.

2. Жодна зі Сторін не накладатиме ніяких обмежень на вивіз зі своєї території вільно конвертованих валют, включаючи вклади або фінансові документи, що засвідчують такі валюти, одержані законним шляхом у зв’язку з торгівлею товарами та послугами громадянами і компаніями іншої Сторони.

3. Громадяни і компанії однієї Сторони, що мають валютні кошти іншої Сторони, одержані на законних підставах, можуть вкладати такі кошти в уповноважені для цієї мети фінансові установи, розташовані на території іншої Сторони, а також зберігати такі валютні кошти та використовувати їх на місцеві витрати відповідно до встановлених з цією метою законів та правил іншої Сторони.

4. Не порушуючи параграф 2, у зв’язку з торгівлею товарами та послугами кожна зі Сторін надаватиме громадянам та компаніям іншої Сторони режим найбільшого сприяння стосовно:

а) відкриття і збереження рахунків як в іноземній, так і в місцевій валютах та доступу до вкладення коштів у фінансових установах, розташованих на території цієї Сторони;

б) розрахунків, платежів та переказів вільно конвертованих валют або фінансових документів, що їх представляють, між територіями двох Сторін, а також між територією цієї Сторони і будь-якої третьої країни;

в) обмінних курсів, що їх пропонують фінансові установи, уповноважені здійснювати обмін валюти, та законних способів придбання вільно конвертованих валют;

г) одержання і використання місцевої валюти.

Стаття VIII

Охорона інтелектуальної власності

1. Виходячи з важливості інтелектуальної власності та необхідності її правової охорони для розвитку торгівлі й економічного співробітництва та визнаючи необхідність створення більш сприятливих умов для адекватної й ефективної правової охорони інтелектуальної власності та її забезпечення, Сторони погодилися, що вони будуть:

а) забезпечувати, відповідно до положень національного законодавства, охорону і здійснення прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права на літературні, наукові та художні твори, включаючи комп’ютерні програми та бази даних, патенти та інші права на винаходи і промислові задуми, «ноу-хау», фірмові назви та захист від недобросовісної конкуренції;

б) забезпечувати поважання своїх міжнародних зобов’язань у галузі прав інтелектуальної власності. Відповідно кожна зі Сторін підтверджує зобов’язання, взяті на себе стосовно промислової власності за Паризькою конвенцією з охорони промислової власності від 30 березня 1883 року, та переглянуті у Стокгольмі 14 липня 1967 року («Паризька конвенція»), а також зобов’язання стосовно авторського права за Всесвітньою конвенцією про авторське право від 6 вересня 1952 року, і

в) заохочувати укладення відповідних угод між установами України і Сполучених Штатів для надання охорони прав інтелектуальної власності.

2. З метою забезпечення належної й ефективної охорони та здійснення прав інтелектуальної власності кожна із Сторін погоджується подати до своїх відповідних законодавчих органів проекти законів, які необхідні для виконання зобов’язань за цією Статтею, та зробити все від неї залежне для прийняття цих законів і їх реалізації. У цьому зв’язку Сторони:

а) зміцнять свої відносини в галузі авторського права через приєднання до Бернської конвенції з охорони літературних і художніх творів (Паризька редакція 1971 року) («Бернська конвенція»);

б) нададуть захист нормами авторського права комп’ютерним програмам і базам даних як літературним творам за законами їхніх країн про авторське право;

в) (1) нададуть охорону звукозаписам, уперше зробленим їхніми відповідними громадянами або вперше виготовленим на їхній території;

в) (2) така охорона включатиме, серед мінімуму прав, гарантованих виробникам цих творів, право відтворення і право публічного розповсюдження та імпорту, і, незалежно від прав власника конкретного примірника звукозапису в цьому примірнику, виробник цього звукового запису продовжуватиме користуватися виключним правом комерційного прокату і правом позичати цей примірник, і

в) (3) Сторони погодилися, що відразу після введення обома Сторонами охорони звукових записів, виконаних на їхніх відповідних територіях, вони вживуть заходів, які за національним законодавством необхідні для поширення такої охорони на звукові записи, виконані на території іншої Сторони;

Стаття IX

Транзит

Стаття Х

Галузі подальшого економічного співробітництва

Стаття XI

Заходи щодо запобігання порушення ринку

Стаття XII

Урегулювання спорів

Стаття XIII

Національна безпека

Положення цієї Угоди не обмежують права кожної зі Сторін вдаватися до будь-яких дій для захисту інтересів своєї безпеки.

Стаття XIV

Консультації

1. Сторони погодилися проводити періодичні консультації в межах Спільної українсько-американської комісії з питань торгівлі для розгляду ходу виконання цієї Угоди, якщо таку комісію буде створено.

2. Сторони погодилися проводити термінові консультації по відповідних каналах на прохання будь-якої зі Сторін для обговорення питань, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди та інших відповідних аспектів відносин між Сторонами.

Стаття XV

Визначення

Стаття XVI

Загальні винятки

Стаття XVII

Набрання чинності, строк дії та припинення дії

Здійснено у м. Вашингтоні 6 травня 1992 року в двох оригінальних примірниках, українською та англійською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

 

 

1. Міжнародне співробітництво України у правовій сфері.- Харків: Фоліо, 1975.- 408с.

2. Наукові праці Одеської національної юридичної академії.- Одеса: Юридична література, 2002.- 324с.

3. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Львів: ЛНУ, 2002.- 312с.

4. Дахно Іван Іванович Міжнародне економічне право.- К.: МАУП, 2000.- 158с.

5. Міжнародне право в схемах і таблицях: Навчальний посібник(для студентів юридичного факультету)/ Укладач Бичківський О.П.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 210с.- 9.58