Міжнародний ринок послуг

 

Вступ 

1. Сутність поняття послуги, класифікація видів послуг 

2. Сучасні тенденції та перспективи розвитку міжнародної торгівлі послугами 

3. Аналіз основних видів послуг: туристичні, транспортні, освітні 

Висновки 

Список використаних джерел 

 

 

Причиною, що обумовлює актуальність даної теми, є те, що в умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває найдинамічнішого розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення. До того ж, сфера послуг – це одна з найперспективніших галузей економіки, яка швидко розвивається. Обраною темою займалися такі вітчизняні та зарубіжні дослідники як Г. Беквіт, Дж. Боддевін, О. Гаврилюк, Б. Данилишин, А. Деадорф, Л. Демидова, І. Дюмулен, Р. Заблоцька, О. Білоус, Р. Мердик, Р. Рассел, Б. Рендер, Є. Савельєв, А. Філіпенко, Дж. Фітцзімонс, М. Кабушкін, В. Квартальнов, Н. Коніщева.

Мета роботи полягає у вивченні теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій щодо міжнародного ринку послуг.

Досягнення поставленої мети обумовило визначення і розв’язання наступних завдань:

• Визначити сутність поняття послуг та класифікувати види послуг.
• Розглянути історію формування міжнародного ринку послуг.
• Описати перспективи розвитку міжнародного ринку послуг.

Об’єктом дослідження є система зовнішньоторговельних відносин у сфері послуг.

Предметом дослідження є теоретико-методичні основи та практичні аспекти здійснення зовнішньої торгівлі послугами.

Робота складається зі вступу, 3 пунктів (сутність поняття послуги, класифікація видів послуг, тенденції сучасної міжнародної торгівлі послугами та перспективи розвитку міжнародного ринку послуг в Україні), висновків та списку використаних джерел. Основний текст реферату викладено на сторінках. Також робота містить таблиць та рисунків.

 

 

Аналізуючи думки різних вчених щодо розуміння поняття послуги можна виділити два підходи до визначення цього терміну:

1) «послуга» як дія, що приносить користь, допомогу іншому;

2) «послуга» як продукт (результат) діяльності сервісного підприємства.

Сучасний економічний словник трактує послуги як «види діяльності, робіт, у процесі виконання яких не створюється новий, що раніше не існував матеріально-речовинний продукт, але змінюється якість уже наявного, створеного продукту. Це блага, що надаються не у вигляді речей, а у формі діяльності. Таким чином, саме надання послуг створює бажаний результат» [2, с. 15-17].

Систематизуючи існуючі концепції сутності послуг, можна звести їх до такого:

1. Концепція, прибічники якої визначають сутність послуги через діяльність (дію)  (Ю. Х. Калмиков, С. Ємельянчик, Д. Степанов та ін.).

2. Концепція, прибічники якої, підтримуючи у цілому першу концепцію, визначають послугу як результат діяльності або ж розкривають її сутність через результат діяльності (Е. Н. Романова, С. С. Алексєєв, Н. П. Індюков, М. В. Кротова, О. Красавчиков та ін.).

3. Як компроміс між першими двома концепціями виникла концепція, за якою сутність послуги виводиться через сукупність (нерозривну єдність) діяльності та її результату (Т. Л. Левшина, Ю. В. Романець та ін).

4. Найбільшого поширення в юридичній літературі отримало визначення сутності послуги як діяльності, що не має уречевленого результату (О. С. Іоффе, Є. Д. Шешенінтаін.).

5. Ще однією з концепцій є аналіз сутності послуг як різновиду блага через аналіз сутності блага.

Іванов вважає доцільним розглядати «послугу» у триєдності з поняттями «потреба» та «благо». Під потребою автор пропонує розуміти необхідність, потрібність будь-чого, які потребують задоволення, а під благом – те, що задовольняє потребу. На основі цих міркувань послуга визначається автором як діяльність, спрямована на задоволення потреби шляхом надання (виробництва) адекватно відповідних цій потребі благ матеріального та нематеріального характеру

Американські вчені К. Р. Макконелл і С. Л. Брю сутність послуг визначили як те, що не має матеріального результату, вираженого в певному предметі, речі, результат є невідчутним, неосяжним (невидимим) і надається в обмін на те, що споживач, підприємство або уряд готові за це платити [4].

 

 

 

Послуги, на відміну від інших товарів, виробляються і споживаються в основному одночасно, внаслідок чого виникає цілий ряд особливостей їх виробництва і управління.

По-перше, послуги не підлягають збереженню, що дозволяє виробникам зводити свій оборотний капітал до мінімуму, тому що витрати на утримання складських приміщень, зберігання, охорону, закупівлю сировини тощо практично відсутні.

По-друге, на ринку послуг набагато гостріше постає проблема регулювання попиту і пропозиції, ніж на ринку інших товарів, тому що багато операцій у торгівлі пов'язані з торговельним посередництвом і можливостями попереднього, завчасного виробництва і збереження товарів.

По-третє, у багатьох випадках продаж послуг потребує підвищеної мобільності від продавця і покупця через те, що багато послуг базуються на безпосередньому контакті виробників і споживачів. Наприклад, вихід на ринки послуг інших регіонів потребує створення в цих регіонах філій виробника послуг.

Характерними ознаками ринку послуг є:

• підвищена ризикованість, пов'язана зі значною мінливістю попиту
• різнорідність діяльності за характером і масштабами, що спричинює значну структурованість ринку
• мобільність суб'єктів ринкової діяльності
• значна галузева та територіальна диференціація, викликана відмінами в рівні економічного розвитку та