Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Моделювання поведінки ринкових суб’єктів

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

споживача і кількості придбаного блага X (Y).

Криві Енгеля і криві „дохід – споживання” мають однаковий характер в залежності віддоходу. На рис. 1. 5представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ.
 
Рис. 1.5. Криві Енгеля
 
Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.
Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується. Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару, – він стає дешевшим порівняно з благом. Відрізки показують максимальні кількості товару, які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього. Точки на рис. 1. 6 визначають рівноважні комбінації товарів за різних рівнів ціни блага. З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву „ціна – споживання”.
 
Рис. 1.6. Модель поведінки споживача за зміни ціни одного товару
 
Крива „ціна – споживання” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.
Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару”.
Індивідуальний попит – це попит окремого споживача. Сума індивідуальних попитів формує ринковий попит. На попит впливають цінові та нецінові фактори.
Еластичність попиту за ціною – це відсоткова зміна кількості товару у відповідь на відсоткову зміну його ціни.
  • попит нееластичний;
  • попит з одиничною еластичністю;
  • попит еластичний.
Еластичність попиту за доходом- це зміна попиту у відповідь на зміну доходу.
  – для нормальних товарів;
  – длятоварів розкоші;
  – для неякісних товарів.
Перехресна еластичність попиту – це відсоткова зміна кількості одного товару на відсоткову зміну ціни іншого товару.
  – характерна для товарів субститутів;
  для комплементарних товарів.
Ефекти доходу та заміни
Ефект доходу – це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін.
Ефект заміщення – це тільки ті зміни у споживанні товарів, які є результатом змін цін одного товару відносно цін на інші товари.
Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.
Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару (рис. 1. 7).
 
Рис. 1.7. Ефекти заміни та доходу за Хіксом. Нормальне благо
 
Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни – зростає, крива попиту має від’ємний нахил, є спадною.
Винятком є товар Гіффена – нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною. Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:
  • бути неякісним в уявленні споживача;
  • бути значною часткою його витрат.
1.2. Оцінка поведінки споживача з врахуванням дії факторів зовнішніх та внутрішніх чинників
 
Поведінка споживача досліджується на основі двопродуктової моделі. Функція корисності має вигляд:  
 
Таблиця 1. 1
 
Визначаємо стан рівноваги споживача (рис. 1. 1)
За формулою (1. 6) визначаємо стан рівноваги споживача:
Такожми знаємо, щоMUx=U’ (x) ; MUy=U’ (y).
Тоді, ми отримаємо систему рівнянь:  
Тепер знайдемо функцію бюджету за формулою (1. 5) :
Підставимо у функцію бюджету:
130 = 130 YY = 1 X =  
Знайдемо значення сукупної корисності: U= (1∙6, 5) 0, 5 =  = 2, 55
Побудуємо криву байдужості на рис. 1. 1.
Тепер за формулою (1. 7) знайдемо граничну норму заміщення:
MRS1-2=3, 2MRS5-6=0, 2MRS9-10=0, 05
MRS2-3=1, 1MRS6-7=0, 2
MRS3-4=0, 6MRS7-8=0, 1
MRS4-5=0, 3MRS8-9=0, 1
Знайдемо координати точок перетину бюджетної лінії з осями ординат:
Побудуємо бюджетну лінію на рис. 1. 1.
Кут нахилу бюджетної лінії визначається як , тоді
Точка рівноваги споживача знаходиться на перетині бюджетної лінії та кривої байдужості Е0 (6, 5; 1). Структура оптимального споживчого кошика складається із 6, 5 товарів Х та 1 товару Y.
Перевіримо правильність графічного рішення відносно точки рівноваги і оптимального споживчого кошика аналітичним способом.
Отже, E0 (6, 5; 1)
Фото Капча