Наслідки інформатизаційної технологізації соціального контролю в сучасному суспільстві

Розглядається поява новітніх чинників функціонування соціального контролю в сучасному суспільстві. Розкривається вплив інформатизаційних процесів на реалізацію соціального контролю. Акцентується, що він стає більш м’яким, витонченим, менш помітним, проте пронизує усі сфери соціального буття та кардинально коригує процеси соціальної взаємодії в суспільстві. Аналізуються імовірні позитивні та негативні наслідки інформатизаційної технологізації соціального контролю.

Ключові слова: інформатизація суспільства, інформаційно-комунікаційні технології, технічні засоби соціального контролю, регуляція соціальної поведінки.

 

Актуальність дослідження. Поява, невпинний розвиток і проникненням сучасних інформаційних технологій в усі сфери сучасного життя особистості та, пов’язана з цим, перманентна технологізація засобів соціального контролю ставлять перед дослідниками все нові й нові задачі, які досі не були на часі. Сучасне суспільство все більше потрапляє під “тиск” новітніх технологій, які починають регулювати людську поведінку, впливаючи на зміни світогляду, ціннісно-нормативну систему, кардинально коригуючи процеси соціальної взаємодії в суспільстві.

Такі революційні зміни безсумнівно несуть з собою й нові соціальні та етичні загрози та обмеження. Застосування технологізованих засобів контролю привносить в систему соціальної регуляції поведінки певні ризики та парадокси, які, імовірно, ще не усвідомлюються суспільством, проте можуть мати як миттєві, так і пролонговані у часі наслідки, які не завжди мають позитивний, демократичний характер перебігу. Удосконалюючи систему соціального контролю за допомогою новітніх технологій та вирішуючи, в такий спосіб, проблему підвищення його якості та об’єктивності, суспільство постає перед іншими проблемами, які детермінуються їх застосуванням. Наскільки можна довіряти такому контролю? Чи існують шляхи уникнення такого контролю? Які не передбачувані наслідки його застосування можливі? Таким чином, метою роботи виступає дослідження імовірних наслідків інформатизаційної технологізації соціального контролю та особливості їх функціонування в сучасному суспільстві.

Інформатизаційна технологізація соціального контролю передбачає залучення до реалізації контрольного процесу таких сучасних новітніх технологій, що увійшли в пересічне життя кожної сучасної людини, як Інтернет, мобільний зв’язок, цифрові телекомунікації, GPS, банківські картки, чіпи, штрихкоди, тощо. В такому сучасному інформатизованому суспільстві можна говорити про революційну зміну реалізації соціального контролю. Характеризуючи нові особливості соціального контролю, пов’язані з можливістю залучення новітніх технологізованих засобів соціальної взаємодії можна констатувати певні особливості його реалізації. Вартість контролю за одиницю спостереження або за одиницю інформації значно зменшується. Усе більша кількість об'єктів та сфер стає підвладною контролю. Крім того, контролерам, з їх спеціалізованими знаннями і сучасними технічними пристроями, сучасні можливості «збору даних» дозволяють знати про суб'єкта «такі речі, які суб'єкти самі про себе не знають». Збільшення можливостей реалізації соціального контролю завдяки новітнім інформаційно-комунікаційним технологіям, сприяє і його посиленню. Спокуса такого контролю полягає в його простоті, відносній дешевизні і відносній легкості реалізації таких контрольних дій. Сьогодні процес контролю стає більш м’яким, витонченим та менш помітним, проте пронизує усі сфери буття людини, порушуючи й сферу приватності особистості.

Активне долучення владних та державних структур до реалізації контрольних функцій за допомогою новітніх технологій викликає сьогодні активний супротив як окремих громадян, так і громадських структур та організацій, які вказують на втручання держави в особистісний простір людини.

Дійсно сутність усіх новітніх технологій (і Інтернету, і мобільного зв’язку, і цифрової телекомунікації, і GPS, і банківських карток, чипів та штрихкодів) – це наявність персонального ідентифікатора, який перетворює будь-який пристрій комунікації в канал зворотнього зв’язку, що надає таку інформацію про яку особа навіть не здогадується. Простежуючи “цифровий шлях” людини, зацікавлена структура може дізнатись про людину більше, ніж вона навіть може собі уявити: переключаючи канали цифрового телебачення, ми розповідаємо не тільки про культурні та інформаційні уподобання, але й про політичні пріоритети; відвідуючи еротичні сайти повідомляємо про свої сексуальні уподобання; отримуючи он-лайн консультації у лікарів, одержуючи результати аналізів, навіть просто купуючи ліки в Інтернет-аптеках надаємо інформацію про хвороби своєї родини; отримуючи консультації юристів, психологів тощо надаємо інформацію, яка може бути використана третіми особами, стати ключем для маніпулювання, нав’язування послуг тощо.

Звичайно можливості новітніх технологій, за певних обставин, можуть становити неабиякі загрози для особистості, посилюючи канали цифрових витоків через: сервіси обміну файлами, фото та відео-матеріалами; мережеві органайзери; віртуальні офіси; мережеві сервіси управління проектами; блоги та форуми Інтернет-мереж; штрих-коди «миттевого відгуку» QR; клієнтські бази даних; державні бази обліку; мобільний зв’язок; веб-камери; GPS-навігацію тощо. Серед імовірних наслідків такої “обізнаності” можна назвати такі загрози для особистості, як: шахрайство та маніпулювання; розголошення лікарської, юридичної таємниці; дискредитація; політичні провокації; шантаж; компромат; вплив на свідомість; загрози особистим стосункам з рідними; розкрадання безготівкових коштів тощо.

Не можна не зауважити, що в зв’язку з інтенсивною технологізацією контролю в сучасному суспільстві сьогодні постають вже нові нагальні питання: які наслідки може мати такий процес, наскільки можна довіряти технологічним засобам контролю та чи існують можливості уникнення такого контролю.

Можна з впевненістю зазначити, що застосування такого технологізованого контролю може мати непердбачуванні наслідки свого застосування для всіх агентів контрольного процесу. Як розмірковує Г. Маркс, злочинець, який в результаті своїх дій не отримав бажаного, може посилити насилля, як ресурс, який в результаті збільшення докладених зусиль все ж таки допоможе здобути бажаного результату. Так, злочинець, що викрав авто-радіо, яке самознищилось на його очах, від розпачу та роздратування може пошкодити та знищити весь автомобіль. Г. Маркс здійснив спробу класифікувати такі імовірні наслідки його застосування, виділивши наступні [1]: