Наслідки інформатизаційної технологізації соціального контролю в сучасному суспільстві

Дійсно, новітні технології спроможні підсилити владу, надаючи нові можливості реалізації соціального контролю. Прикладів використання новітніх технологій задля підвищення тиску та контролю в світовій практиці чимало. Так, наприклад, нещодавно, з’явилось повідомлення урядових органів України, що податківці планують перевіряти сторінки українців в соцмережах. Зокрема, податківців цікавлять повідомлення про нові покупки (телефонів, машин, ноутбуків) і дорогий відпочинок. Вони пояснюють, що чимало українців живуть не відповідно до своїх статків, чваняться цим в мережі, а платити податки забувають. Податкова може запитати і перевірити, де українці беруть гроші на техніку. В першу чергу це стосуватиметься тих, хто має нульову зарплату. Податківці говорять, що вже давно навчилися шукати онлайн, хто і чим володіє. «Використовується інформація з відкритих джерел – телебачення, Інтернету», – пояснив заступник директора департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС Сергій Наумов. Люди самі роблять публічною інформацію про свої прибутки в соцмережах. І якщо хвалитися покупками українці люблять, то про гроші розповідають неохоче. Проте відповідати доведеться, стверджують податківці, тому що часто українці, і не лише в Інтернеті, применшують прибутки [3].

Контрольні органи отримують сьогодні необмежені можливості реалізації контролю, проте слід пам’ятати і про особливості його реалізації в новому технологічному світі. Природа інформатизованого контролю такова, що він, по-перше надає контрольні можливості, як владним структурам, так і тим, кого вони намагаються контролювати. І по-друге особливості реалізації такого контролю ще не вивчені і його реалізація може мати непередбачувані наслідки, про які ані контролери, ані підконтрольні ще навіть не здогадуються.

Не слід забувати, що одним з головних феноменів інформатизаційної технологізації контролю в сучасному суспільстві можна означити факт розширення імовірної кількості суб’єктів контролю. Сьогодні кожен агент контролю може знайти саме той аспект контролю який його цікавить та відповідає реалізації його безпосереднього соціального інтересу. І саме масштабна поширеність технологічних засобів реалізації контролю сьогодні долає контрольну монополію держави, влади, офіційних загальноприйнятих в традиційному суспільстві суб’єктів реалізації соціального контролю [4]. А. Шапіто справедливо засвідчує, що сьогодні можна говорити про «революцію контролю», що відбувається в глобальному світі, яка включає: по-перше, можливість потенційного переміщення контролю від інститутів до індивідів; по-друге, можливість конфлікту між індивідами та владними суб'єктами, яка викликається цими змінами; по-третє, несподівані і не завжди бажані шляхи розвитку, які такі зміни можуть привнести в наше життя. [5].

Наголосимо ще раз, що не слід забувати, що прояв такого технологізованого соціального контролю може генерувати альтернативні дії. Стосунки між контролером та підконтрольним можна охарактеризувати як здійснення перехідної рівноваги. Нові стратегії і технології можуть надати одній стороні тимчасову перевагу в цьому змаганні, але інша сторона завжди прагнутиме знайти шляхи нейтралізувати, уникнути або присікти цю перевагу. Дії можуть стати витонченішими, діючі сторони професіональнішими, проте гра не припиниться.

«Людина напрочуд розумна, у винаході можливості «обдурити» техніку або соціальну систему, коли вона має стимул зробити це. Рівень гри може бути вдосконалений, але без явної перемоги для агентів контролю. Куленепробивні жилети захищають злочинців так само добре, як і представників влади; злочинці можуть також успішно конспірувати свої зв'язки; і собака в теплі добріша, аніж сторожовий собака» – зазначає Г. Маркс [6, р. 243].

Нові засоби соціального контролю виступають новим викликом, у свою чергу, продукуючи потребу в новому витку контрольних заходів, таким чином, передбачаючи спіральний розвиток контрольного процесу. Крім того, необхідно зазначити, що технічний контроль не враховує присутності людського чинника. І іронія подібного контролю полягає в тому, що технологія може запропонувати фальшиве відчуття упевненості. Так, в багатьох країнах, наприклад, прийнята урядова постанова, відповідно до якої, е-маіl інформація може грати роль серйозних доказів і служити підставою для виклику до суду. Проте не слід забувати, що технічна можливість фальсифікацій подібних джерел дуже велика. З іншого боку, контролер може сам потрапити в розставлені ним пастки. І прикладів цього предостатньо. Ще адвокати колишнього американського президента Б. Клінтона наполегливо рекомендували йому припинити користуватися персональним електронним зв'язком. Г. Маркс саркастично відмічав ще на початку 80-х років, що є певна символічна іронія в тому, що завдяки новітнім технологіям дії владних еліт стають більш видимими, аніж будь-коли раніше. І особи вищого владного ешелону залишають електронні сліди, як ціну за участь в суспільстві споживачів новітніх технологій, яка зрівнює їх з іншими суб'єктами соціальної взаємодії [6].

Звичайно, необхідно визнати, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології як інструмент дуже придатний для здійснення функцій контролюючого органу, і є чудовим сучасним засобом регуляції соціальної поведінки, враховуючи нові технологічні можливості. Розглядаючи перспективи розвитку Інтернету, не можна не вказати і можливості перетворення його в таємного агента, який знає про громадян практично усе. Проте необхідно розуміти, що реалізація новітніх технологічних можливостей, як і будь-якого іншого прогресивного винаходу людства залежить від намірів, цілей, рівня духовного розвитку, демократичності поглядів їх агентів. І може перетворитися як на могутнє знаряддя всебічного контролю, так і на інструмент, який відкриває нові можливості і перспективи спілкування, співпраці, розвитку та вдосконалення.

Підсумовуючи, можна засвідчити, що сучасне суспільство все більше потрапляє під “тиск” новітніх технологій, які починають регулювати людську поведінку, впливаючи на зміни світогляду, ціннісно-нормативну систему, кардинально коригуючи процеси соціальної взаємодії в суспільстві.

Технічні засоби контролю, якими насичене сучасне інформаційне суспільство, все більше колонізують та документують усі сфери соціального життя, стандартизуючи контрольні технології сучасного світу. Вони, певним чином, інтенсифікують процес раціоналізації, професіоналізації та спеціалізації контрольних засобів суспільства, що стає наслідком сучасного модернизаційного світового процесу.

Сьогодні процес контролю стає більш м’яким, витонченим та менш помітним, проте пронизує усі сфери буття людини, порушуючи й сферу приватності особистості.

Наслідком нав’язування новітніх технологічних рішень в контрольному механізмі стає двополюсний процес. З одного боку такий контроль стимулює перебільшення імовірних ризиків, підвищує підозрілість та недовіру в суспільстві, а з іншого навпаки, сприяє формуванню примарної впевненості у своїй недосяжності та невразливості, занадто заспокоюючи.

Крім того, можна засвідчити, що інформатизованні технічні засоби контролю діють без адекватної оцінки складності певного конкретного випадку, не здатні до компромісу, неформального розуміння, ігнорування – усіх тих аспектів, які включають моральне, свідоме розуміння.

Звичайно, можна казати про соціальну прозорість технологізованих засобів контролю. Вони задають суспільству більшу керованість та передбачуваність. Проте вони менш творчі та динамічні, що робить їх неспроможними в реагуванні на зміну умов.

Новітні технологізовані засоби, вдосконалюючи систему соціального контролю в її спроможності ідентифікувати та накопичувати, значно розширюють суспільні можливості його реалізації. І саме масштабна поширеність технологічних засобів реалізації контролю сьогодні долає контрольну монополію держави, влади, офіційних загальноприйнятих в традиційному суспільстві суб’єктів реалізації соціального контролю.

 

 

1. Marx GT. Technology and Social Control: The Search for the Illusive Silver Bullet / Gary T. Marx // Continues Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, 2nd edition, forthcoming, 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //web. mit. edu/gtmarx/www/techsoccon. html
2. Фуко М. Интеллектуалы и власть: статьи и интервью, 1970-1984: В 3 ч. : Ч. 3 / М. Фуко / Пер. с фр. Б. М. Скуратова под общ. ред. В. П. Большакова. – М. : Праксис, 2006. – 311 с.
3. Налоговики научились следить за доходами украинцев в соцсетях. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. from-ua. com/news/1139049b72ffb. html
4. Бойко Н. Социальный контроль и демократизация общества / Н. Бойко – К. : Інститут соціології НАНУ, 2007. – 272 с.
5. Shapiro Andrew L. The Control Revolution. How the Internet is Putting Individuals in Change & Changing the World we Know / Andrew L. Shapiro – Affairs Books, 1999. – 207 р..
6. Marx GT. Ironies of Social Control: Authorities as Contributions To Deviance Through Escalation, Nonenforcement and Covert Facilitation / Gary T. Marx // Social Problems. – 1981. – V. 28. – № 3 (Feb) – р. 221-246.