Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ)

Враховуючи вичерпання наукових сил з середовищ повоєнної еміграції під сучасну пору тут діяльність НТШ здійснюється спільно з Асоціацією україністів Австралії, і зосереджується навколо університетів Мельборна і Сиднею. З 1955 р. діяльність діяспорних центрів НТШ координується Головною Радою НТШ, яка після приєднання до її діяльности головної краєвої структури Товариства в Україні перейменована у Світову Раду Наукових товариств ім. Шевченка. Її Генеральний секретаріат статутно перенесений назавжди в Україну.

Поза всяким сумнівом материкова Україна з її великим науковими ресурсами, з традиційним головним центром у Львові, спроможна забезпечити найкращі умови для відродження і розвитку Наукового товариства ім. Шевченка. Під сучасну пору НТШ в Україні об'єднує понад 1400 вчених, які зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях, що надає Товариству універсальний академічний статус. Загальнодержавний характер Товариства забезпечує 15 територіальних Осередків НТШ серед них в Києві, Харкові, Черкасах, Сімферополі, Донецьку, Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі.

Науковою серцевиною Товариства є корпус дійсних членів НТШ до якого на новому етапі діяльности Товариства (від 1989 р.) обрано 125 вчених. Основним науковим форумом Товариства є березнева Наукова сесія НТШ, тривалістю до одного місяця, в якій беруть участь до 500 науковців. З 1990 по 2003 р. вже відбулося 14 таких наукових сесій. Товариство щорічно проводить також загальноукраїнські або міжнародні конференції, серед яких, зокрема, варто відзначити: Конференцію до 125-ліття М. Грушевського; Географічну міжнародну конференцію пам'яті В. Кубійовича; Конгрес до 125-ліття НТШ. Конференції присвячені визвольним змаганням українців в Другій світовій війні, українсько-польським взаєминам та НТШ. Крім українознавчих конференцій проведено ряд форумів в різних ділянках стислих наук, зокрема з фізики, комп'ютерних наук, екології, матеріалознавства тощо.

Найбільш продуктивною сферою праці НТШ в Україні є видавнича діяльність. Головним серійним виданням НТШ є "Записки НТШ". Під незмінною редакцією наукового секретаря НТШ Олега Купчинського відроджене Товариство видало 25 томів "Записок НТШ" з різних проблем українознавчої гуманістики. Започаткований у 1892 р. "Записки НТШ" наближаються неухильно до свого великого видавничого ювілею, яким стане випуск 250 тому, цього найпрестижнішого за усі часи українознавчого серійного збірника, який вивів на шлях наукової вічності його довголітній редактор (1895-1913) Михайло Грушевський. Здобутки вчених в ділянці стислих наук публікуються в "Працях НТШ". Крім того створено ряд збірників окремих комісій, зокрема, "Лікарський збірник" (11 томів), "Фізичний збірник" (5 томів), "Екологічний збірник" (4 томи). Вийшли численні збірники пов'язані з проведеними конференціями і конгресами. В серії "Українознавча бібліотека НТШ" друкуються монографії чільних вчених Товариства, а також праці з гостроактуальних проблем української історії та культури.

Неперервний характер має теж випуск нових праць в серії "Визначні діячі НТШ" та "Мемуарна бібліотека НТШ". НТШ в Україні завершило перевидання 11-томної "Енциклопедії Українознавства" під редакцією В. Кубійовича. За дорученням Світової Ради НТШ по лінії її генерального секретаріату НТШ в Україні забезпечує випуск інформаційного щорічника "Хроніка НТШ" та журналу "Вісник НТШ".

У видавничому доробку нового НТШ за роки незалежності більше двохсот власних видань і ще понад сто - у співпраці з іншими установами України та діаспори. НТШ в Україні має суттєві здобутки у відбудові своєї матеріальної і виробничої бази. В межах реконструйованої частини приміщень в колишніх будинках НТШ розміщено конференційні зали та нову бібліотеку Товариства (40 тис. томів). Створений при Товаристві Дослідно-видавничий центр НТШ (ДВЦ) включає комп'ютерний осередок, дільницю оперативної поліграфії та Книгарню НТШ. Зберігаючи поліграфічну традицію, що сягає ще 1873 р., Товариство вводить до ладу власну повномасштабну друкарню та переплетню. На жаль, не зважаючи на цілеспрямовану державотворчу наукову діяльність Товариства, вона здійснюється без якої-небудь державної бюджетної підтримки, виключно за рахунок патріотичних спонсорів та діяльності виробничих підрозділів ДВЦ НТШ.

Встановлення української державності, не зважаючи на сучасний кризовий стан її інститутів та суспільства, а також успадкована від минулої тоталітарної системи інфраструктура науки (НАН України, університети, інші ВНЗ) суттєво впливають на зміну проблемних завдань та колишніх цілей Наукового товариства ім. Шевченка. Проте і сьогодні НТШ - це основана на власній методології громадська академія наук з розгалуженою системою освячених більш як віковою традицією наукових видань з проблем гуманітарних та стислих наук та штатною інфраструктурою для забезпечення творчого процесу (бібліотека, архіви, конференцзали, комп'ютерний осередок, друкарня, книгарня, оргтехніка).

Відповідно до засад свого статуту, сформованих більш як сто років тому, НТШ спрямовує науковий потенціал вчених на відродження та модерне становлення Української нації та її Державності та вирішення глобальної проблеми знеросійщення України. В ділянці українознавства як пріоритетного наукового напрямку діяльність Товариства спрямована на збереження історичної пам'яті та етнокультурних вартостей українства, проведення досліджень української мови, літератури інших культурних надбань українського народу, розбудову широкого спектра суспільних наук. 

Не вступаючи в конкуренцію з іншими інституціями науки в Україні (офіційною академією наук, університетами), але констатуючи їх переважну націотворчу інфантильність НТШ бачить себе в ролі каталізатора націо- та державотворчих змін в українській науці та суспільстві. Наукові товариства ім. Шевченка поза Україною, як і в минулому, залишаються духовними об'єднавчими центрами української діаспори. Разом з тим, за сучасних умов становлення Української держави вони стають амбасадорами українознавства в Західному світі, зв'язковими ланками з його університетськими середовищами, зацікавленими проблемами нової європейської держави України, її історією, культурою, економікою, політикою. Організаційний зв'язок НТШ в Україні та діаспорі - запорука спільної успішної дії та впливу на розвиток і процвітання світового українства.

 

 

1.Другий Міжнародний конгрес україністів. Доповіді і повідомлення. - Львів, 1994.

2.Енциклопедія українознавства / упор. проф. В. Кубійович. – Торонто, 2000.

3.Романів О Наукове товариство імені Шевченка: 130 років праці для України. – Львів: вид. НТШ, 2003.

4.Романів О. Завершення великого видавничого проекту НТШ // Вісник НТШ. - №.26. – 2001.

5.Ямполець Г. В. Історичні візії товариства // Вісник НТШ. - 2001. - №26.