по охороні важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, по супроводженню спеціальних вантажів і конвоюванню заарештованих і засуджених, із військових частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та учбових частин.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про війська Цивільної оборони України
від 24 березня 1999 року
Війська Цивільної оборони України – це спеціалізовані військові формування, які підпорядковуються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передбачених законом завдань.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Службу зовнішньої розвідки України
від 1 грудня 2005 року N 3160-IV
Стаття 1. Статус Служби зовнішньої розвідки України
Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.
Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України і Верховній Раді України.
До співробітників Служби зовнішньої розвідки України як військового формування належать військовослужбовці, службовці та працівники Служби зовнішньої розвідки України.
Стаття 3. Завдання Служби зовнішньої розвідки України
На Службу зовнішньої розвідки України покладається:
- добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем'єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;
- здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;
- участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;
- участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;
- вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України.
Стаття 4. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України
Затвердити загальну чисельність Служби зовнішньої розвідки України у кількості 4350 осіб, у тому числі до 4010 військовослужбовців.
Стаття 5. Загальна структура Служби зовнішньої розвідки України
Служба зовнішньої розвідки України має таку загальну структуру:
апарат управління Служби зовнішньої розвідки України;
підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, власної безпеки;
підрозділи забезпечення;
навчальні заклади та науково-дослідні установи.
Стаття 6. Керівництво Службою зовнішньої розвідки України
Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України.
Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.
Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державний захист працівників суду
і правоохоронних органів
від 23 грудня 1993 року N 3781-XII
Правоохоронні органи – органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Службу безпеки України
від 25 березня 1992 року N 2229-XII
Стаття 1. Служба безпеки України
Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.
СИСТЕМА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 9. Система Служби безпеки України
Систему Служби безпеки України складають
Центральне управління Служби безпеки України,
підпорядковані йому регіональні органи,
органи військової контррозвідки,
військові формування, а також
навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.
Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.
Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України затверджується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Стаття 10. Центральне управління Служби безпеки України
Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність