Навчання техніки написання дескриптивного есе засобами візуалізації на заняттях з іноземної мови

Сьогодні у світі інформаційних технологій при викладанні іноземної мови в вищому навчальному закладі існує безмежна кількість та різноманітність застосування та використання засобів візуалізації. Крім того, за допомогою інтерактивних, мультимедійних технологій існує можливість створення візуального матеріалу для різних рівнів підготовки студентів в процесі вивчення іноземної мови.

Згідно універсального словника української мови візуалізація – це «демонстрація фізичного явища чи процесу у зручній для зорового сприйняття формі» [4, с. 140].

В. Бусел визначає поняття «візуалізація» як «одержання видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження» [2, с. 145].

У даному дослідженні за основу взято визначення І. Андрощук, яка розуміє візуалізацію як створення з усної наочної інформації нового об’єкта творчого характеру, який безпосередньо пов’язаний із суттю та змістом навчально-теоретичного матеріалу [1].

На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземних мов, існує велика кількість різноманітних засобів візуалізації, запропонованих як закордонними вченими, так і вітчизняними методистами: структурно-логічні схеми (логічні ланцюги, циклічні схеми, схема «Частина – ціле», радіальна схема, кластер, діаграма Венна, схема «Піраміда», фішбоун, класифікація, ієрархічна структура «Дерево», схема «Стрічка часу» і т. ін.), мозковий штурм, ментальні карти, таблиці, опорні конспекти та інші.

Але серед численних напрацювань, для написання дескриптивного есе найбільш продуктивним є засіб візуалізації «The Five Senses» [8], метою якого є максимальне зосередження студентами на відчуттях, які вони отримують під час роботи над складанням власного твору.

Викладачеві перш за все необхідно враховувати, що робота студентів над написанням власного дескриптивного есе завжди починається з аналізу прослуханого або прочитаного матеріалу. Виходячи з того, що специфікою жанру дескриптивного есе є апелювати до чуттєвого сприйняття читача: заставити читача побачити та відчути те, про що пише автор, завдання студента, перш за все полягає у тому, щоб зосередитися на власних відчуттях та емоціях.

Основою для отримання матеріалу для твору може бути правильно тематично підібраний вірш, коротке оповідання, новела, розповідь або опис події, людини, предмета. Під час читання або аудіювання художнього тексту завдання викладача – не тільки сфокусувати увагу студента на граматичному та лексичному наповненні матеріалу, а, перш за все, поставити задачу – сконцентруватись на відчуттях, які прочитане або почуте викликає у аудиторії.

На цьому етапі роботи можна використовувати величезну кількість таблиць і чартів, робота над заповненням яких допоможе та полегше студентам рефлексію власного сприйняття.

 

Таблиця 1. Візуалізація відчуттів

 

Серед вправ для навчання техніки написання дескриптивного есе необхідно виокремити «Опиши по пам'яті» («Describe from your memory»), сутність якої полягає у тому, щоб навчити студентів візуалізувати предмет, місце або подію, які треба описати. Під час пояснення викладач пропонує закрити очі та уявити себе у безпосередній близькості від предмету. Об'єктом може виступати власна кімната, улюблена тварина, свіже домашнє печиво. Can you feel it? Look at it closely. What does it look like? What do you feel as you are imagining the object you are going to describe? Is it moving? What is in the background? What colors do you see? What small things and large things do you see? What mood are you in? Наступним завданням студентів є перенести всі візуалізовані емпірічні дані та власні емоції, пов'язані з ними, у текст дескриптивного есе.

Корисною, на наш погляд, вправою для успішного написання дескриптивного есе є «Ескіз» (Sketch). Завдання полягає у тому, щоб візуалізувати предмет, який необхідно описати, у щонайменших деталях за допомогою олівця та аркуша паперу. Написання есе-опису на основі малюнку значною мірою полегшує процес виконання завдання.

Яскравим прикладом вправ для навчання техніки написання дескриптивного есе засобами візуалізації є складання «Objective and Subjective Data Chart». Для виконання завдання на аркуші паперу з лівого боку у колонці «Objective» студент намагається занотувати всі об'єктивні ознаки предмету; з правого боку у колонці «Subjective» – відповідно суб'єктивні характеристики предмету, людини або місця, які необхідно описати. Важливим під час складання чарту об'єктивних та суб'єктивних даних є сфокусуватись лише на ідеях, образах, не беручи до уваги граматичне оформлення, повноту речень, порядок слів. Після закінчення вправи студенту стає цілком очевидним, які саме характеристики предмету необхідно включити до змісту есе, а які можна залишити, як несуттєві. Більш того, враховуючи результати складання чарту, автору зрозуміло, чи буде майбутній твір базуватися на об'єктивних чи суб'єктивних показниках.

Прийоми візуалізації допомагають розширити словниковий запас студентів за рахунок відходу від «заборонених» для успішного письменника слів «good», «bad», «interesting», «go». Тут у пригоді стануть наступні вправи.

Вправа 1. Викладач пропонує зосередитись на будь-якій дії із повсякденного життя (making a cup of coffee) і написати короткий опис цієї дії. Під час виконання завдання заборонено використовувати п'ять слів, найбільш необхідних для даного опису, замінюючи їх лексичними одиницями синонімічного ряду.

Вправа 2. Викладач демонструє кожному студенту предмет (a chair, a pen, a window, a burger, etc.). Завдання студентів – скласти список слів, за допомогою яких даний предмет можна описати. Наступним кроком є скласти опис кожного предмета у межах одного речення, що складається з 15 слів.

Важливим моментом під час написання дескриптивного есе є чітке розуміння студентом мети власного твору. Саме тому доречним є заповнення таблиці «Desired Outcomes for my Descriptive Piece», у якій пропонуються відповісти на запитання щодо цільової аудиторії та можливих реакцій з боку читача: Do you want the reader to be moved by the piece because it is special to you? Do you want the reader to rush to your place to buy the object you are describing? etc.

У висновках доцільно зазначити, що навчання техніки написання дескриптивного есе іноземною мовою – одне з найважливіших завдань у формуванні дискурсивної компетенції студентів. Серед допоміжних засобів досягнення вищезазначеної мети вагому роль відіграють завдання на візуалізацію, що допомагають розкрити творчий та мовний потенціал студентів. Проте, навчаючи основам написання дескриптивного есе, викладачу необхідно фокусувати увагу не лише на емоціях, відчуттях та багатому вокабулярі студентів, а й наголошувати на необхідності дотримуватись базових правил оформлення твору та логіці викладення.

 

 

1. Андрощук І. Візуалізація навчальної інформації під час викладання дисципліни «педагогічна майстерність» / [Електронний ресурс] / І. Андрощук. – Режим доступу: http: // library. udpu. org. ua
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та головний редактор В. Т. Бусел. – К. – Ірпінь: Перун, 2003. – 1440 с.
3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва] – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
4. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови / З. Й. Куньч. – Тернопіль: Навчальна книга − Богдан, 2005. – 846 с.
5. Лаврентьев Г. В. Инновационные обучающие технологии в профессиональная подготовке специалистов. Ч. 2. / Г. В. Лаврентьев, Н. Б. Лаврентьева, Н. А. Неудахина. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2002. – 185 с.
6. Нікітіна Н. С. Засоби візуалізації у викладанні іноземної мови студентам немовних спеціальностей / [Електронний ресурс] / Н. С. Нікітіна. – Режим доступу: http: // confesp. fl. kpi. ua
7. Структурно-логічні схеми. Таблиці. Опорні конспекти. Есе. Навчальні презентації: рекомендації до складання: метод. посіб. для студ. / уклад. : Л. Л. Бутенко, О. Г. Ігнатович, В. М. Швирка. – Старобільськ, 2015. – 112 с.
8. Carter K. Teaching Descriptive Writing through Visualization and the Five Senses / K. Carter // English Teaching Forum, 2015. – Vol. 53. – P. 37 – 41.