Негативний вплив антропогенної діяльності на рослинний покрив землі

 

Актуальність теми. Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001). 

В Україні дослідження адвентивних видів проводились у контексті досліджень флори міст, таких як Київ (Мосякін, 1990), Херсон (Мойсієнко, 1999), Миколаїв (Мельник, 2001), припортових міст північно-західного Причорномор’я (Васильєва-Немерцалова, 1996). Узагальнено відомості про адвентивні рослини степу та лісостепу та про адвентивний елемент синантропної флори України Протопоповою В.В. (Протопопова, 1973, 1991).

Розташування Чернівців на південному заході України, м’якість температурних умов, ґрунтовий покрив, кліматичний режим, на який впливає близькість Карпат, зумовили розвиток специфічної флори. Територія міста Чернівців розміщена на стику двох фізико-географічних областей, які відносяться до різних ландшафтних країн. Річка Прут розділяє місто на 2 частини: північну, що відноситься до природної області Прут-Дністровського лісостепового межиріччя, яке належить до Східно-Європейської рівнини і південну, природну область лісо-лучного Прикарпаття, що уже відноситься до фізико-географічної країни Українських Карпат. Разом з тим місто лежить на перехресті торгівельних шляхів і пов’язане залізничними і шосейними дорогами не тільки з прилеглими територіями, але і з багатьма великими промисловими центрами Південно-Західного економічного району, з Молдавією і Румунією.

До початку наших досліджень аналіз адвентивної флори міста Чернівці за всю історію його існування не проводився, деякі фрагментарні дані про виявлення певного виду у Чернівцях можна знайти у Гербіха та інших дослідників, які досліджували флору Буковини (Herbich, 1858; Knapp, 1872; Koctuba, 1898).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. 

Аналіз отриманих результатів проводився у рамках Державної науково-дослідної програми ”Розробка концепції регіональної схеми формування екомережі Дністровського екокоридору”, державний реєстраційний номер 0105U 008282, шифр 2401260 “Формування національної екологічної мережі” та у межах виконання Міжнародної програми за підтримки IUCN “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні” PIN-MATRA / 2002 / 018. 

Дисертаційна робота тісно пов’язана з тематикою наукової роботи кафедри екології і права Чернівецького факультету Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону”.

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було вивчити адвентивну флору судинних рослин міста Чернівці та здійснити її всебічний аналіз.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання :

-провести дослідження видового складу адвентивної флори міста Чернівці;

-виявити особливості адвентивної флори шляхом проведення аналізу систематичної, біоморфологічної, географічної, екологічної структури флори;

-дослідити особливості натуралізації адвентивних рослин та виявити види, що перебувають у стадії експансії;

-проаналізувати способи розповсюдження діаспор;

-з’ясувати господарське значення адвентивних видів.

Об’єкт дослідження- адвентивна флора міста Чернівці.

Предмет дослідження- структура адвентивної флори Чернівців.

Методи дослідження. Дослідження проводили маршрутним і стаціонарним методами. Біоморфологічна структура визначалася за системами життєвих форм Серебрякова (1952), Раункієра (1903), Голубєва (1972). Для оцінки ступеня антропогенної трансформації флори були використані індекси антропофітизації (адвентизації), археофітизації, кенофітизації, нестабільності.

Аналіз ступенів натуралізації проводився за класифікацією Корнася (1968), удосконаленою Протопоповою (1988).Способи розповсюдження насіння та карпологічні особливості адвентивних видів визначались за Артюшенком, Федоровим (1986). Статистична обробка даних здійснювалася за Зайцевим (1984).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше складено анотований конспект адвентивної флори, який включає 104 види вищих судинних рослин. Вперше виявлено на території міста Чернівці Echinocystis lobata (Michx.) Torr. еt Gray., Polygonum sachalinense Fr. Smidt, Geranium sibiricum L., Impatiens glandulifera Royle. Вперше здійснено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз адвентивної флори Чернівців, а також проведено аналіз чернівецьких адвентивних видів за часом і способом занесення та ступенем натуралізації. Встановлено господарське значення адвентивних видів міста Чернівці та виділено небезпечні види, що перебувають у стадії експансії. Вперше досліджено видовий склад судинних рослин Чернівців (427 видів). Виявлено на території міста сучасні локалітети злісного карантинного бур’яну Ambrosia artemisiifolia L.

Практичне значення одержаних результатів. Інформацію про виявлені на території міста локалітети злісного карантинного бур’яну Ambrosia artemisiifolia надано Службі державного карантину України в Чернівецькій області, що дозволило вчасно провести належні карантинні заходи. Виділено небезпечні види, що перебувають у стадії експансії, шляхи їх проникнення на територію міста, місцезнаходження небезпечних для здоров’я людей алергетиків та для сільського господарства бур’янів, про що інформовано Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Чернівецького факультету Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” при підготовці навчальних дисциплін “Біологія”, “Урбоекологія”, “Управління природоохоронною діяльністю”, “Основи екології”. Отримані результати можуть бути використані у процесі оптимізації стану природного