Юридична відповідальність

 

Актуальність теми. Проблема юридичної відповідальності займає одне з найголовніших місць у сучасній юридичній науці. Саме юридична відповідальність є найістотнішим механізмом гарантії та забезпечення прав і свобод суб'єктів правовідносин.

Вивчення питань, що пов'язані з інститутом юридичної відповідальності має важливе теоретичне і практичне значення.

Формування правової держави викликає необхідність вивчення проблем визначення юридичної відповідальності, її ознак та принципів, оскільки саме інститут юридичної відповідальності демонструє рівень правової культури суспільства та стан його правосвідомості.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Цим самим держава встановлює можливість застосування примусу, в тому числі відносно вищих органів державної влади, однією з форм якого є юридична відповідальність.

Таким чином, все вище перелічене обумовлює актуальність дослідження інституту юридичної відповідальності.

Огляд літератури. У сучасній юридичній науці є достатньо невелика кількість робіт, присвячених безпосередньо інституту юридичної відповідальності. Але в тій чи іншій мірі вказана проблема вивчалася у працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема Б. Т. Базілєв, К. Г. Волинка, О. В. Зайчук, В. В. Мальцев, М. І. Матузов, М. С. Малеїн, О. В. Мелехін, Н. М. Оніщенко, А. С. Піголкін, П. М. Рабіновіч, О. Ф. Скакун, І. С. Самошенко, М. Х. Фаракшин та інших науковців.

 

 

У сучасній науці відсутнє єдине поняття юридичної відповідальності. Низка авторів розглядає її як соціально-правовий регулятор [2; 3; 5], інші вважають юридичну відповідальність видом правовідносин [4; 7], що забезпечую права та інтереси взаємопов'язаних сторін.

Так, М. І. Матузов визначає юридичну відповідальність як один із видів соціальної відповідальності індивіда, головною особливістю якої є те, що вона пов'язана з порушенням юридичних норм, за якими стоїть апарат примусу держави [3, с. 443].

Н. В. Іванчук вказує на те, що відповідальність безпосередньо пов'язана з правами та обов'язками. громадян, із виконанням взаємно прийнятих забов'язань різними суб'єктами, із рівнем розвитку правосвідомості, правової культури громадян у суспільстві, тобто це «певна міра свободи» [2, с. 10].

О. В. Мелехін розуміє юридичну відповідальність як обов'язок правопорушника нести покарання, зазнавати санкцій, що передбачені правовими нормами і застосовуються компетентними органами за вчинення ним протиправного діяння [4, с. 407].

Надумку А. С. Піголкіна, юридична відповідальність – це вид державного примусу, що пов'язаний з державним осудженням винних протиправних діянь, які є небезпечними і шкідливими для держави та з якими ведеться боротьба шляхом застосування примусових заходів [7, с. 535].

О. Ф. Скакун вважає, що юридична відповідальність – це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зізнання особою вго, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення [6, с. 464].

Отже, юридична відповідальність – це застосування заходів державного примусу до правопорушника для відновлення правопорядку та покарання особи, що вчинила правопорушення [8].

 

 

Виділяють два аспекти юридичної відповідальності:

1) позитивний (проспективний, або заохочувальний) – передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги (етично-свідоме ставлення до виконання обов'язків). Такими є, наприклад, державні нагороди, різноманітні за характером премії та інші заохочення;

2) негативний (ретроспективний, або охоронний) – передбачає обмеження та покарання за правопорушення, тобто за вже вчинене діяння. Саме цей аспект юридичної відповідальності, як правило, має особливе значення в теорії та практиці.

З позицій соціального управління негативна юридична відповідальність постає як застосування заходів державно го примусу до особи, винної у вчиненні правопорушення. В той же час юридична відповідальність – це своєрідні правові відносини між державою і правопорушником, в межах яких держава має право здійснити щодо правопорушника певні заходи, а правопорушник зобов'язаний зазнати встановлені державою позбавлення особистого і майнового характеру.

Характеристика юридичної відповідальності була б неповною без розгляду ознак юридичної відповідальності. У сучасній літературі немає єдиного розуміння та класифікації ознак юридичної відповідальності, оскільки саме вони формують її поняття.

А. С. Піголкін окреслює наступні ознаки юридичної відповідальності:

- є результатом правопорушення;

- являє собою державний примус та вміщує в собі підсумкову оцінку діяльності суб'єкта правопорушення;

- тягне за собою настання негативних наслідків для суб'єкта правопорушення, передбачених санкцією правової норми;

- завжди реалізується у встановлених законом процесуальних формах [7, с. 199].

Крім цього, М. І. Матузов вказує на такі суттєві ознаки юридичної відповідальності, як її настання при наявності повного складу правопорушення та покарання суб'єкта правопорушення від імені держави, на відміну від моральної відповідальності, що настає внаслідок осуду суб'єкта порушення соціальних норм недержавними організаціями [3, с. 444].

Отже, основними ознаками юридичної відповідальності є:

1) спирання на державний примус, який реалізується через діяльність спеціальних державних органів (поліція, державні пенітенціарні установи, виконавча служба) або інших суб'єктів, уповноважених на цю діяльність державою (так, у ряді країн існують приватні виправні установи, особливо для неповнолітніх) ;

2) тягне за собою певні негативні наслідки для правопорушника,