Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації та активізації інтеграційних процесів

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

АНТОНЮК ЛАРИСА ЛЕОНТІЇВНА

 

УДК 339. 137. 2: 338. 242

 

 

Спеціальність 08. 05. 01. – світове господарство і міжнародні економічні відносини

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

 

Київ – 2004

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович Київський національний економічний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор член-кореспондент НАН України Білорус Олег Григорович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, завідувач відділом глобалістики, геоекономіки і геополітики доктор економічних наук, професор Лук'яненко Дмитро Григорович, Київський національний економічний університет завідувач кафедри міжнародного менеджменту доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, Київський економічний інститут менеджменту завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “ 14 ” вересня 2004 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 006. 03 в Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

  

 

Актуальність теми. Домінуючою тенденцією розвитку світового господарства на рубежі XX – XXI століття стала його глобалізація, багатовимірний прояв якої виявляється через зростання масштабів та динамізацію міжнародного руху товарів, послуг, факторів виробництва, інформації, технологій. З одного боку, це викликає максимальне зближення національних економік, їхнє взаємопереплетіння і навіть зрощення, а з другого, – посилення міждержавних та міжблокових протиріч та посилення конкурентної боротьби між суб’єктами міжнародних економічних відносин на регіональному, субрегіональному та глобальному рівнях. Загострення міжнародних суперечностей та диверсифікація форм і методів конкуренції на світових ринках обумовлені, насамперед, нерівномірністю економічного та соціального розвитку, який проявляється в диспропорційності розвитку не тільки окремих країн, але й регіонів та галузей через різношвидкісне нагромадження капіталу. Незважаючи на зусилля світових та міждержавних регулятивних інституцій щодо пом’якшення та усунення міжнародних суперечностей, досягти гармонізації інтересів різних суб’єктів міжнародних економічних відносин не вдається і конкурентні сутички між ними періодично спалахують з новою силою. За цих умов формування та реалізація ефективних конкурентних стратегій міжнародними компаніями та державами заради забезпечення свого високого конкурентного статусу є пріоритетним завданням у міжнародній політиці практично всіх розвинених країн світу.

Жорстка і неослабна конкурентна боротьба на глобалізованих ринках з високим ступенем представництва різних суб’єктів потребує від України, яка намагається стати гравцем на світовому економічному поприщі, досконалого знання правил цієї гри, розробки довгострокової зваженої стратегії виходу на світові ринки та, головне – застосування ефективних механізмів утвердження, закріплення й утримання на них стійких позицій. Необхідною передумовою успішної реалізації Україною такої концепції зовнішньоекономічної діяльності є формування в країні потужного науково-технічного та економічного потенціалу, котрий спирався б на інноваційну основу, забезпечив би їй прорив на міжнародні ринки, насамперед, з високотехнологічною продукцією.

Отже, проблема формування висококонкурентної національної економіки є на сьогодні ключовою, оскільки практика свідчить про те, що більшість вітчизняних суб’єктів господарювання виявились неконкурентоспроможними на світових ринках, що зафіксували дані рейтингів авторитетних міжнародних організацій, згідно з якими Україна посідає одне із останніх місць серед країн, представлених у цих дослідженнях.

За радянських часів економічна наука не приділяла достатньої уваги дослідженню проблеми міжнародної конкурентоспроможності країни, оскільки для держави з автаркічним розвитком це було не актуально. Щодо нинішнього стану дослідження даної проблеми вітчизняними вченими, то воно здебільшого зводиться до оцінки конкурентоспроможності окремих товарів, йому бракує цілісної, комплексної методології та оцінки конкурентоспроможності фірм, організацій, кластерів та країни в цілому. Недостатньо використовуються загальновизнані у світі підходи до аналізу міжнародної конкурентоспроможності країни. В цьому контексті нагальною необхідністю стає проведення діагностики конкурентоспроможності вітчизняних господарських структур, прогнозування кон’юнктури світових ринків, розробки державної стратегії формування конкурентоспроможної економіки та механізму її реалізації.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи конкуренції, її сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище, аналіз причин і умов виникнення конкурентних переваг, а також проблеми забезпечення високої конкурентоспроможності окремих країн та пошуку ними новітніх форм її досягнення, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: Г. Азоєва, В. Андріанова, А. Бранденбургера, Р. Вернона, М. Гальвановського, Г. Грубера, Ч. Джонсона, С. Ємельянова, П. Зав’ялова, В. Жуковської, Н. Іванової, Р. Кантера, П. Катцентшейна, І. Кірцнера, В. Коллонтая, Ю. Кормнова, С. Коуена, П. Кругмана, Г. Кулікова, В. Леонтьєва, С. Ліндера, Ф. Ліста, А. Маршалла, В. Марцинкевича, Дж. Міля, О. Михайлова, Дж, Мура, Б. Нейблаффа, Р. Нельсона, Б. Оліна, М. Познера, Д. Рікардо, Дж. Робінсон, Дж. Сакса, П. Самуельсона, А. Селезньова, А. Сливоцького, А. Смітта, Р. Солоу, І. Спиридонова, С. Уінтера, І. Трофімової, Р. Фатхутдінова, Е. Чемберліна, Й. Шумпетера, Ф. Хайєка, Г. Хамела, Е. Хекшера, Дж. Хікса О. Юданова та інших. Найбільш значимими дослідженнями міжнародної конкуренції та теорії конкурентних