Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
14
Мова:
Українська
Зміст
1. Теорія корисності
2. Рівновага споживача
Список використаних джерел
1. Теорія корисності
Для задач прийняття рішень за умов невизначеності та ризику принцип оптимальності нерідко будується у вигляді функції корисності. Оскільки при наявності ризику результати рішень залежать від випадкових величин, то для порівняння їх ефективності необхідно вміти порівнювати функції розподілу ефективності. У цьому випадку важливе значення для прийняття рішень мають результати про властивості функцій корисності. Корисність визначає ступінь задоволення, яке одержує суб’єкт від споживання товару чи виконання будь – якої дії.
Найбільш загальний підхід щодо оцінки ступеня (міри) ризику полягає у введенні функції корисності. Концепція функції корисності є одним з важливих елементів будь – якої сучасної економічної теорії. Вона дозволяє здійснити співвимірність споживчих елементів різних товарів. Корисність включає важливу психологічну компоненту, тому що люди досягають корисності, отримуючи речі, що приносять їм задоволення. В економічному аналізі корисність часто використовується для того, щоб описати пріоритети при ранжуванні наборів споживчих товарів та послуг. Застосовуючи різні функції корисності, можна описати будь – які варіанти оцінки випадкової економічної ситуації у вигляді сподіваного значення такої функції.
Введемо таке поняття як пріоритет, яке досить часто використовується суб’єктами прийняття рішень.
Позначимо поняття “пріоритетніше ніж”, ”байдуже”, “не гірше ніж” відповідними символами >, ~, >~. Нестроге співвідношення пріоритетності “не гірше ніж” є одним із основних найпростіших понять; його записують так: x >~ y, де x та y є набором товарів чи послуг (точками простору Х). Цей запис означає, що певний суб’єкт (споживач) вважає для себе набір х або пріоритетнішим ніж набір у, або не робить між ними різниці, тобто х не гірший ніж у. Можна визначити поняття байдужості та строгої пріоритетності у термінах нестрогого співвідношення пріоритетності: набори товарів х та у байдужі (еквівалентні) для споживача (х ~ у) тоді і лише тоді, коли x >~ y та y >~ х.
А коли споживач бажає обрати х, а не у, тобто х пріоритетніше, ніж у (записують х > у), тоді і лише тоді, якщо х не гірше ніж у, а у не гірше ніж х. Значить х > у тоді і лише тоді, коли x >~ y, а x >~ y – несправедливе.
Надалі будемо вважати, що нестроге співвідношення пріоритетності задовольняє дві основні аксіоми. Перша аксіома стверджує, що це співвідношення є досконалою напівупорядкованістю у просторі товарів Х. Співвідношення називається досконалим, якщо для двох заданих наборів товарів х та у з Х справедливе одне з двох співвідношень: x >~ y, або y >~ х, або одночасно. Це означає, що у просторі товарів немає таких “білих плям”, де пріоритет не існує. Співвідношення називають частковою впорядкованістю, якщо воно транзитивне, тобто для трьох заданих наборів х, у та z із Х виконується умова: якщо x >~ y та y >z, то x >z, що виражає сумісність пріоритетів. І, якщо співвідношення рефлексивне, тобто для будь – якого х є Х: x >~ x.
Цей факт випливає з досконалості співвідношення. Нестроге співвідношення пріоритетності є досконалою частковою впорядкованістю простору товарів і означає, що співвідношення байдужості є співвідношенням еквівалентності, яке транзитивне, оскільки при заданих х, у та z є Х, якщо x ~ y та y ~ z, тоді x ~z – рефлексивне, оскільки при заданому х є Х: x ~ x, та симетричне, оскільки при заданих х та у є Х: x ~ y означає y ~ x.
Для доведення, наприклад, транзитивності зазначимо, що x ~ y та y ~ x означає з визначення байдужості, що x >~ у та у >~ z і що z >~ у та у >~ х. Тоді з транзитивності нестрогого співвідношення пріоритетності x >~z та z >~ х випливає, що х ~ z.
Співвідношення байдужості, як співвідношення еквівалентності, ділить простір товарів Х на класи еквівалентності – підмножини, що попарно не перетинаються, називаються множинами байдужості, кожна з яких складається з усіх наборів, байдужих заданому наборові Іх = { у є Х| у ~ х}.
Друга основна аксіома стверджує, що нестроге співвідношення пріоритетності неперервне, тобто пріоритетні множини, кожна з яких складається з усіх наборів, що є пріоритетніші чи байдужі заданому набору Х: Рх = {у єХ| у >~ х}, і непріоритетні множини, кожна з яких складається з усіх таких наборів, для яких заданий набір Х пріоритетніший чи байдужий NPx = {y є X|x >~y} є замкнутою множиною простору товарів для будь – якого х є Х.
За цією аксіомою обидві множини містять усі граничні точки, причому для обох множин ці точки утворюють множину байдужості їх, рівну перетинові РхINPx.
З цих основних аксіом досконалої нестрогої впорядкованості та неперервності випливає, що існує неперервна дійсна функція, визначена на елементах множини Х є U (o), котру називають функцією корисності і для якої U (x) >~U (y), якщо х >~ у.
Функція корисності зіставляє кожному наборові споживчих товарів певне число в такий спосіб, що, якщо набір А пріоритетніший, ніж набір В (А > В), то