Характеристика рекреаційно – туристичного потенціалу Південної Кореї

 

 

Республіка Корея (з корейської мови – “Велика країна народу хан”) або Південна Корея – країна у Східній Азії, що належить до Північно-Східноазійського туристичного району.

Сюди їдуть відпочити на місцевих гарячих джерелах та чистих пісчаних пляжах, покататись на лижах, а також в пошуках унікальної архітектури та пам’яток давнини. Країна є основним пунктом для здійснення туризму з метою лікування. Переважно Південну Корею відвідують дуже забезпечені люди – VIP туристи, які вже побували в багатьох країнах світу.

Корея – одна із найбезпечніших країн світу, в неї незвична та цікава культура, вражає контрастом та сучасністю містобудування. У цій країні наркотики перебувають під абсолютною забороною, випадки кишенькових крадіжок або нападу поодинокі, викрадення автомобіля досі вважається сенсацією, а традиційна мораль суспільства настільки сильна, що зустріти випадки відкритого хамства чи грубості практично неможливо. Корейці завжди чемні й доброзичливі, пишаються своєю країною та прагнуть показати все найкраще.

Проте на відміну від Гонконгу, Сінгапуру і Таїланду Південна Корея не є часто відвідуваним туристичним напрямом. Це процвітаюча країна, в яку більшість іноземців приїжджають швидше з діловими, ніж культурними цілями. Нині основний туристичний потік складають місцеві туристи і туристи з довколишніх країн. Представники країни вважають, що навіть при проведенні правильної рекламної компанії туристичний бум відбудеться через декілька років.

З 2010 року уряд Південної Кореї взяв курс на розвиток в'їзного туризму та активно намагається просувати ідеї самодостатнього туризму, уважного ставлення до довкілля, прихильність до природної та культурної спадщини. [11]

Державою було ассигновано близько 166 більйонів доларів на розширення модернізацію аеропортів, доріг, залізниць, морських портів. Через це очікується значний зріст туристів у найближчі роки.

 

 

Туристична індустрія Південної Кореї підтримується в основному внутрішнім туризмом. З-поміж іноземців основні туристичні потоки здійснюють туристи з близько розташованих країн – Японії, Китаю, Тайваню, Гонконгу. [12]

Діаграма 1. 1. показує кількість туристів, що в'їхали та виїхали з Південної Кореї за останні 3 роки (за даними Корейської туристичної організації). [8]

 

 

Діаграма 1. 1. показує, що кількість туристів, які здійснюють виїзний туризм переважає над в'їзним туризмом зараз на 17, 57%. З кожним роком кількість відвідувачів Південної Кореї зростає. За 2 роки цей зріст відбувся на 13%.

Згідно з очікуваннями рівень туристичних відвідувань Південної Кореї має досягти 29, 27 мільйонів до 2016 року, що на 61, 6% перевищує теперішній.

Діаграма 2. 2. надає інформацію про національність відвідувачів Південної Кореї (дані за листопад 2013 року). [8]

 

 

Згідно з даними Діаграми 2. 2. бачимо, що більшість туристів, які відвідують Південну Корею походять з сусідніх держав – Китаю, Японії, Тайваню, Тайланду, Малайзії. Велика кількість туристів з США приїжджає до країни.

Економічний розвиток Південної Кореї дав змогу збільшити обсяг внутрішньорегіонального пересування туристів, у той час як міжрегіональні поїздки з Європи й Американського регіону отримали додатково стимул у формі сприятливого обмінного курсу. [3]

Міністерство Культури і Туризму Південної Кореї – центральна урядова організація, що несе відповідальність у галузях туризму, культури, мистецтва, релігії, і спорту. До її складу входять – два головні офіси, шість бюро, одна комісію, шість офісів, 26 підорозділів, 6 команд та і 9 підпорядкованих організацій. Загальний штаб – приблизно 1, 900 осіб. Міністром Культури і Туризму є Jong-min Kim.

Національна Організація Туризму Кореї є державною організацією Південної Кореї, що знаходиться під керівництвом Міністерства Культури і Туризму і відповідає за розвиток та промоцію туризму країни.

 

 

Південна Корея розташована у південній частині Корейського півострова. Межує на півночі з Північною Кореєю, на сході омивається Японським морем, на заході – Жовтим, на півдні – Східно-Китайським морем. Країна володіє декількома десятками островів, найбільші з яких – Чеджудо, Чедо і Коджедо. Столиця – Сеул, друга за розміром міська агломерація у світі. Республіка Корея знаходиться в помірному поясі на переважно гірській місцевості. [7] (Додаток А)

Понад 70% території Кореї займають гори. Це один з найбільш гористих районів світу. В результаті підняття і складчастої деформації платформи з гранітних і сланцевих порід на Корейському півострові сформувався неповторний ландшафт, багатий мальовничими пагорбами і долинами. Згаслий вулкан Халласан є найвищою точкою країни, його висота – 1950 м. Потоки застиглої лави утворили на схилах вулкану численні тунелі, гроти, печери, знайомство з якими залишає незабутні враження у відвідувачів.

На території Південної кореї відносно багато річок, річки багатоводні. Найбільші із них: Нактонган (Naktong-gang) – 522 км; Ханган (Hang-gang) – 482 км; Кимган (Kum-gang) – 396 км. Озер в Кореї мало, але великий інтерес представляють вулканічні озера. Найзначнішим з них є озеро Ченчжі в кратері