Напрями попередження суїцидальної поведінки молоді

 

Актуалізація проблеми

Ранні ознаки суїцидальних намірів

Допомога при потенційному суїциді

Корекційна та профілактична робота з учнями схильними до девіантної поведінки

Робота практичного психолога з педагогічним колективом

Рекомендована література

 

 

Соціально-економічна ситуація, що складалася в Україні, вимагає термінового вирішення психологічного захисту учнівської молоді. Результати соціально-психологічних досліджень свідчить, що значна частина підлітків відчуває депресію, самотність. Невпевненість у завтрашньому дні, має проблеми у стосунках з дорослими та підлітками.

Сьогодні Україна ввійшла до групи країн із високим рівним суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення).

Самогубство (суїцид) – це крайній вид автоагресії, навмисне самопозбавлення життя.

Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27, 2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17, 8% вважають, що нікому немає до них справ, 25, 5% не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини. 51, 9% не стримуються в ситуації конфлікту.

Суїцид не можна вивчати за межами контексту соціального оточення конкретної людини. Обов’язково треба брати до уваги актуальні проблеми, цілі й прагнення оточуючих. Важливо зрозуміти не тільки переживання суїцидального індивіда, а й емоційний клімат сім’ї

Психологи виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим;

реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків;

почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;

страх перед покаранням;

любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;

почуття помсти, погроз, шантажу;

бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів (“ефект Вертера”).

 

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби інформації і реальною кількістю самогубств у суспільстві.

Молодь найбільш вразлива до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства:

алкоголізм, наркоманія, зловживання токсичними препаратами;

депресії;

ВІЛ/СНІД;

фінансові проблеми (безробіття) ;

емоційне, психічне, фізичне, сексуальне кривдження зі сторони дорослих.

 

 

Проблема самогубства є актуальною, тому педагогам та батькам слід мати уявлення про ранні ознаки суїцидальних намірів і вміти їх розрізняти.

Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, було спроба суїциду раніше.

Усні загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: “Я не можу цього витримати”, ”Я не хочу більше жити”, “Я хочу покінчити із собою”. Часто вислови можуть бути замасковані: “Ви не повинні за мене турбуватись”, “Я не хочу створювати вам проблеми”, “Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду”, “Вони дуже скоро рошкодують, коли я їх залишу” і т. п. Всі загрози повинні сприйматися серйозно.

Зміни в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими і заглибитись у себе; нерішучі люди можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.

Токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Незвичні покупки: людина може прагнути купити зброю, мотузку та інші речі, які можуть викликати у вас підозру.

Відмова від власності: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати власні речі.

Ознаки депресії: це можуть бути зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата стимулів до діяльності.

Проблеми в школі: пропуски уроків, емоційні вибухи або інша не властива поведінка і т. п.

Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися в малюнках, у поезії, записах у щоденнику і т. п.

Раптові (неочікувані) стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану – це означає, що вона відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.

Інші ознаки: часті інциденти, скарги та фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати когось.

 

 

Підбирайте ключі до розгадки суїциду

Попередження самогубства полягає не тільки в піклуванні та участі друзів, а і в здатності розпізнавати ознаки суїцидальних намірів. Обов’язково з’ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою.

Прийміть суїциданта як особистість

Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не зможе наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними почуттями та переконаннями.

Налагодьте турботливі стосунки

Не існує вичерпної відповіді на таке серйозне запитання: як можна попередити самогубство? Але ви можете зробити величезний крок вперед, якщо приймете людину, котра перебуває у відчаї. У цій ситуації є час не для моралізування, а для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, але й не вербально.

Будьте уважним слухачем

Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини – що б то не було – печаль, провина, страх чи гнів.