Використання різних видів діяльності під час адаптації дітей до дитячого закладу

 

Вступ

РОЗДІЛ І. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ

1.1 Організований тип діяльності

1.2 Організована ігрова діяльність дошкільників 

1.3 Організована підготовча освітня робота 

1.4 Організована навчально-пізнавальна діяльність 

1.5 Організована трудова діяльність дошкільників

РОЗДІЛ ІІ. ЗНАЧЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ 

2.1 Експериментальне дослідження адаптації дітей до дитячого закладу       

2.2 Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження                  

Висновки і пропозиції 

Список використаних джерел 

Додатки        

 

 

Готовність до дитячого закладу — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до 3 років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5-5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Адаптація - це пристосування організму до нової обстановки (а для дитини дитячий садочок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками). Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, - а й нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов'язки. Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи там самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо. Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному – в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. А ще багато в чому процес адаптації дитини до дитячого садочка залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично [7, 190].

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов'язують:

- з попередніми умовами виховання, під впливом якого формується поведінкова реакція;

- зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

- і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

- і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

 

 

Організований тип діяльності включає ті форми освітньої роботи, через які під безпосереднім керівництвом педагога, за його участі вихованці залучаються до різноманітних видів специфічної дитячої діяльності. Зокрема:

- до організованої ігрової діяльності – шляхом проведення дидактичних, рухливих, конструкторсько-будівельних ігор, драматизацій тощо;

- до організованої навчально-пізнавальної діяльності – через заняття, а також гурткову, індивідуальну роботу, спостереження та екскурсії у природу й соціум, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;

- до організованої трудової діяльності – у формі індивідуальних і групових трудових доручень, чергувань, колективної праці та ін.;

- до організованої художньої діяльності – через образотворчі, музичні, літературні заняття та з художньої праці, розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальну роботу та ін.;

- до організованої комунікативно-мовленнєвої діяльності – за допомогою спеціальних мовленнєвих занять, бесід, розмов на особистісні та спільні теми, створення й розв’язання певних ситуацій спілкування, індивідуальної роботи у повсякденні, цілеспрямованого залучення дітей до спілкування під час всіх форм організації життєдіяльності;

- до організованої рухової діяльності – шляхом залучення до участі у заняттях з фізичної культури, плавання, музики, спортивних секцій та хореографічних гуртків, різних форм організації дитячої праці, рухливих ігор у повсякденному житті, фізкультурних свят, розваг, походів, ранкової і гімнастики після денного сну, фізкультурних хвилинок, пауз та ін.

Невід’ємною складовою повноцінного буття дошкільника є також організовані дорослим побутові процеси: одягання-роздягання, умивання, прийом їжі, вкладання на сон-піднімання після сну та ін. Як і при проведенні інших організованих форм життєдіяльності, в міру дорослішання дитини та набуття нею певного досвіду побутові моменти відбуваються за більшої самостійності, ініціативності, відповідальності з її боку, хоча педагог безпосередньо скеровує, направляє її дії.

Будь-яка організована діяльність своєрідна тим, що педагог заздалегідь продумує мету, час, місце, умови, хід проведення тієї чи іншої форми роботи, необхідний для неї матеріал, обладнання, її зв’язок з іншими формами організації життєдіяльності, а також передбачає