Ефективне поєднання різнопорідних свиней м’ясної продуктивності

Ключові слова: чистопородні і гібридні свині, підбір, продуктивність, якість м’яса.

 

Введення. Пошук різних варіантів схрещування свиней, які забезпечують кращу поєднуваність та підвищення продуктивності у нащадків, на даному етапі розвитку свинарства, можна віднести до однієї із ключових проблем, які забезпечують підвищення прибутковості галузі.

Безперечно, вирішальним фактором генетичного впливу на результати схрещування вважаються кнури-плідники, які повинні забезпечити не лише ефект гетерозису за рядом ознак і відповідну якість свинини, а також коефіцієнт успадковування тієї чи іншої ознаки [ 3, 5, 7]. Вважається, що м’ясні ознаки при схрещуванні успадковуються в основному за проміжного типу, а тому ефективність галузі та одержання високої м’ясності у потомків залежать, в основному, від цінності батьківських генотипів. В свою чергу репродуктивні ознаки свиней успадковуються здебільшого за неадитивним типом, що дає можливість до підвищення багатоплідності та інших материнських якостей свиноматок за рахунок міжпородне схрещування і гібридизації, а також рівня годівлі, утримання тощо.

Особливої актуальності питання підвищення відтворної здатності маток набуває при використанні свиней спеціалізованих порід та ліній зарубіжної селекції, які відселекціоновані на високий вихід м’яса, тобто за ознакою, яка практично не корелює із більшістю відтворних ознак свиноматок. Крім того, підвищення м’ясності туш свиней повинно узгоджуватися із її якістю, яка виступає чинником цінової політики, споживчого попиту на вироблену продукцію і, в кінцевому результаті, забезпечує конкурентоспроможність галузі та безпеку держави.

Якісна характеристика свинини залежить від сукупності гено – та паратипових чинників, серед яких успадковуваність, дія генів, рівень годівлі тварин, стать, вік, породність, умови утримання тощо. Якість м’яса і сала свиней обумовлена хімічним складом продукту, фізичними властивостями, біологічною повноцінністю та структурою м’язової і жирової тканин [1, 2]. При цьому хімічний аналіз м’яса свиней різних порід вказує про існування зворотного зв’язку між вмістом внутрішньом’язового жиру і загального білку, а кількість протеїну у м’язовій тканині свиней м’ясного напряму продуктивності вище, ніж у м’ясо-сальних [6]. Доведено, що свині різних порід різняться між собою за тривалістю росту м’язової тканини, при тому що формування м’язової тканини відбувається, в основному, від народження до пʼяти-шестимісячного місячного віку, а жирової – значно пізніше [8].

Отже, з огляду на існування значної розбіжності щодо продуктивності свиней за схрещування та якості їх м’яса, актуальним слід вважати пошук варіантів внутрі- та міжпородного підбору свиней спеціалізованих порід і ліній, які в умовах промислового виробництва свинини забезпечують найвищу прибутковість галузі.

Метою досліджень був пошук більш високопродуктивних варіантів підбору свиней м’ясного напряму продуктивності, які б забезпечували високі відтворні якості маток у сумі з належною якістю м’яса та високими м’ясними ознаками.

Методика і методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені в умовах ФОП «Мартиненко» Полтавської області. Вихідне батьківське поголів’я свиноматок і кнурів відносилося до порід та ліній французької селекції, які відселекціонованіі на високий вихід м’яса в туші. Для досліджень було сформовано 4 піддослідні групи: І група (контрольна) – чистопородне розведення свиней породи ландрас (Л х Л), ІІ група (дослідна) – двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами великої білої породи (Л х ВБ), ІІІ група (дослідна) – двох породне схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter (Л х Maxter) і ІY група (дослідна) – трьохпородне схрещування маток ½ (ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter (Л х ВБ) х Maxter). Тварини утримувалися в однакових умовах за високого рівня годівлі. Забій тварин проводили при досягненні молодняком живої маси 100 кг. Відтворну здатність маток та м’ясні ознаки молодняка, а також аналіз м’яса піддослідних свиней за фізичними показниками визначали за загальновідомими методиками. З метою відбору свиноматок за показниками відтворної здатності використано оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак (Lush L., 1961) та кореляційний аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що відтворна здатності свиноматок здебільшого залежала від підбору вихідних батьківських форм і різнилася у залежності від ознаки Так, за багатоплідністю між матками контрольної і дослідних груп різниця була мінімальна і складала 0, 2 -0, 3 поросят на опорос. При цьому даний показник у межах піддослідних груп варіював у межах 10, 9-10, 6 голів на опорос за найвищого значення у маток породи ландрас за чистопородного розведення. Схрещування свиней м’ясного напрямку продуктивності позитивно вплинуло також на живу масу однієї голови при народженні. Максимальне значення за цим показником одержано у свиней ІІІ дослідної групи – 1, 56 кг, в результаті чого можна констатувати, що поєднання маток породи ландрас з кнурами синтетичної лінії Maxter сприяє підвищенню живої маси поросят при народженні на 160 г порівняно із тваринами контрольної групи та на 70 – 50г – іншими дослідними групами. Ймовірно збільшення великоплідності поросят за аналогічних умов годівлі і утримання пояснюється більш інтенсивним ростом помісей в ембріональний період, особливо за