Використання мовленнєвих технологій в активізації мовлення старших дошкільників

Розвиток мовлення - це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв'язного мовлення. Насамперед, це - розвиток вміння спілкуватися. Тому ми активізуємо у дітях бажання робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності.

Здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.

Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, ми використовуємо у своїй роботі різні технллогії активізації мовленнєвого розвитку, зокрема:

‒лексичні та мовленнєві вправи;

‒мовленнєві логічні задачі;

‒інтерактивні методи - «дерево рішень», «мікрофон», метод багатоканальної діяльності тощо.

 

 

Одним із дієвих методів розвитку мовлення дошкільників є використання лексичних та мовленнєвих вправ. Це завдання практичного характеру для вправляння дітей в активному вживанні слів-означень, антонімів, створенні синонімічного ряду тощо. Метою такого вправляння є розвиток словника:

‒збагачення його образними словами - золоте листячко; сонне дерево; шовкова травиця;

‒розкриття метафоричних образів - вітер гладив ниви; море заснуло; струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце.

Для урізноманітнення вправ ми широко використовуємо поетичні твори, адже поезія є невичерпним джерелом, звідки можна брати яскраві приклади образних порівнянь та метафор:

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море...

Тополі поволі

Стоять собі, мов, сторожа,

Розмовляють з полем.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

(Тарас Шевченко)

 

Використання лексичних та мовленнєвих вправ сприяє розвитку мислення дітей, забезпечує достатній лексико-граматичний запас для висловлювань, робить мовлення дітей більш виразним і барвистим. Дошкільники залюбки виконують вправи, в яких треба:

‒підібрати синоніми до заданих слів;

‒замінити слово іншим, близьким за значенням;

‒завершити порівняння, метафору;

‒перетворити непоширене речення на поширене;

‒відгадати слово; «розфарбувати» слова тощо.

 

 

Справжнім багатством за своєю суттю і навчальною цінністю є приказки і прислів'я. У лаконічних висловлюваннях криється глибина і гострота розуму українського народу. Тож невимушене спілкування з дошкільниками, що виникає підчас обговорення, тлумачення цих «перлинок», має велике значення для розвитку у дітей мовлення і пізнання ними світу, усвідомлення одвічних загальнолюдських цінностей. Ми використовуємо приказки та прислів'я у своїй роботі, добираючи їх до різних тем. Ось, наприклад, «перлинки» народної мудрості про слово та мову:

Без мови не підійдеш і до корови.

Щебече як соловейко, а кусає, як гадюка.

Язик свербить сказати, та треба мовчати.

Янгольський голосок та чортова думка.

Лихо говірливому, та не добре й мовчазливому.

На його слові можна мур мурувати.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не бачила оком - не плещи язиком.

Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду каже.

Шабля ранить тіло, а слова - душу.

Вола в'яжуть мотузками, а людину - словами.

 

Мовленнєві логічні задачі

Мовленнєві логічні задачі - це розповіді-загадки про природу, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між явищами та об'єктами в природі. Тому перед їх використанням ми обов'язково проводимо відповідну роботу. Проблемні запитання спонукають малюків до пізнання, розвивають логічне мислення, активізують мовлення: у дітей виникає бажання висловлюватися, говорити, ділитися своїми припущеннями, знаннями. На перших етапах розв'язанню мовленнєвих задач ми присвячуємо ціле заняття або ж використовуємо їх як частину бесіди, розповіді за картиною тощо. Надалі аби активізувати розумову діяльність дітей, пропонуємо їм самостійно складати мовленнєві задачі.

Ось невелика добірка літературних розповідей евристичного характеру, що завершуються проблемними запитаннями.

 

Про що розповів їжачок

Кожний по-своєму готується до зими. Стрибає білка-непосида. Збирає горіхи, жолуді, розкладає їх по дуплах, у щілинах дерев, а якщо знайде на землі грибок, зірве його та повісить сушити на дереві - взимку їй це дуже знадобиться. Цілий день працює білка та все поглядає на сусіда-їжака, який до осені ледачим, неповоротким став, мало бігає лісом, не ловить мишей, залізе в сухе листя й дрімає. «Чому ти, їжачку, зовсім розлінувався? - запитує білка, - Чому до зими не готуєшся, їжу не запасаєш? Узимку їсти нічого буде». Засміявся їжачок та щось тихо сказав білці, так тихо, що я не почула. Що їжак сказав білці? Чому засміявся, почувши її запитання?

 

Книжка про осінь

Мама купила Сашкові нову книжку. Там було три картинки. На першій - дерева стояли з жовтим листям. Такі самі листочки вкривали землю. Світило сонце, і дерева здавалися золотими. Весела була картинка. На другій картинці листя на деревах було менше, небо затягнули хмари, ішов дощ. Сумна була картинка. А на третій картинці дерева стояли зовсім