Практичне використання психології спілкування

Поняття спілкування є надзвичайно широким і включає в себе різні аспекти. Спілкування – це, по-перше, складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією, сприймання та розуміння іншого; по-друге, це взаємодія суб'єктів через знакові засоби, викликана потребами спільної діяльності та спрямована на значимі зміни стану, поведінки партнера. У найзагальнішому значенні спілкування виступає як форма життєдіяльності.

Види спілкування в психологічній літературі поділяються на підставі різних ознак. За змістом спілкування може бути матеріальним, когнітивним, кондиційним, мотиваційним, діяльнісним. За метою спілкування можна поділити на біологічне та соціальне. Залежно від засобів спілкування може бути безпосереднім та опосередкованим, прямим та непрямим. Залежно від спрямування спілкування може бути діловим та особистісним, інструментальним та цільовим. Виділяють також вербальне та невербальне спілкування. Вербальне спілкування – це спілкування за допомогою мови. Невербальне спілкування – спілкування за допомогою міміки, жестів, пантоміміки. Ззалежно від суб'єктів спілкування може бути міжіндивідним (тобто спілкування між окремими індивідами), індивідно-груповим (спілкування між індивідом і групою) та міжгруповим (між групами). За тривалістю виділяють короткочасне і тривале спілкування, закінчене та незакінчене.

За стилем виділяють побутове, художнє, ділове та наукове спілкування.

Побутовий стиль мовлення притаманний повсякденному спілкуванню; художній – застосовується в літературних творах (проза, поезія тощо) ; діловий стиль мовлення притаманний офіційному спілкуванню (наприклад, доповіді, документи тощо) ; науковий – характерний для різних наукових праць.

Вербальне спілкування завжди супроводжується невербальним. У багатьох випадках невербальне спілкування може нести значно більше змістовне навантаження, ніж вербальне.

Невербальне спілкування представлене не лише використанням жестів, міміки, пантоміміки, а й просторово-часовою характеристикою організації спілкування.

Надзвичайно важливим при спілкуванні є міжособистісний простір (дистанція спілкування). Дистанція спінювання залежить від багатьох чинників: від спрямування спілкування, від різних характеристик суб'єктів спілкування (їх близькості, віку, соціального статусу, психологічних особливостей, національних звичаїв тощо).

За даними американських психологів дистанція між партнерами залежить від виду взаємодії і може бути такою:

інтимна дистанція (відповідає інтимним стосункам) – до 0, 5 м;

міжособистісна дистанція (при бесідах, спілкуванні з друзями) – 0, 5-1, 2 м;

соціальна дистанція (притаманна неформальним соціальним та діловим стосункам) – 1, 2-3, 7 м;

публічна дистанція – 3-7 м і більше.

При будь-якому спілкуванні правильно обрана дистанція істотно впливає на його здійснення.

Ще однією важливою частиною спілкування є візуальний контакт, оскільки саме погляди можуть сказати набагато більше ніж слова. Візуальний контакт допомагає регулювати розмову.

Психологічні дослідження показують, що до 40% інформації несуть жести та міміка. Жестикуляція включає в себе всі жести рук («мова рук»), а також деякі інші дії, що несуть в собі певне змістовне навантаження (наприклад, співрозмовник виймає сигарети, що означає необхідність завершення розмови і т. д.).

До міміки відносяться всі зміни, які можна спостерігати на обличчі людини, при чому мається на увазі не тільки риси обличчя, контакт очей та спрямування погляду, а й психосоматичні процеси (наприклад, почервоніння).

Врахування всіх факторів невербального спілкування надзвичайно важливе у діловому спілкуванні. Іноді саме жести, міміка можуть дати значну інформацію для обох учасників переговорів. Від знання суб'єктами переговорного процесу різних нюансів невербального спілкування може залежати успішність результатів. Нижче наведені деякі приклади трактування невербальної поведінки.

 

ПоведінкаТрактуванняВисновок

Руки зчеплені на грудяхПозиція оборониПереговори не завершувати

Партнер легко стукає по столуНетерпінняПереговори слід закінчити

Молитовне складені долоні, пальціПочуття переваги, співрозмовник

вважає, що він хитрішийМожливо, переговори слід перервати

Співрозмовник потирає очіНедовіраПодумати

Легкий нахил голови вбікСпокій, задоволеністьПереговори можна завершити

Підйом голови і погляд вверх або нахил голови з зосередженим виглядомПочекай хвилину, я подумаюКонтакт перервати

Рух головою та насуплені бровиНе зрозумів, повториПідсилення контакту

Усмішка, можливий легкий нахил головиРозумію, мені нічого додатиПідтримання контакту

Ритмічне кивання головоюЯсно, зрозумів, що тобі потрібноПідтримання контакту

Довгий, нерухомий погляд в очі СпіврозмовникуБажання підпорядкувати

співрозмовника собіДіяти залежно від обставин

Погляд убікЗневагаУклін від контакту

Погляд на підлогуПобоювання і бажання уникнутиУклін від контакту

 

На думку багатьох спеціалістів, мистецтво успішного спілкування визначають такі моменти:

необхідно підтримувати баланс між потребами вашої організації та інтересами ваших працівників або тих людей, з якими ви намагаєтеся укласти угоду;

на переговорах слід зберігати почуття симпатії до іншої сторони, рахуватися із її думкою;

необхідно займати чітку позицію при виникненні протилежних думок;

не можна забувати, що ваш співрозмовник може бути людиною, що вихована в традиціях іншої культури.

Отже, процес спілкування є надзвичайно складним явищем, який включає не тільки власне вербальний елемент, а й не менш важливе невербальне спілкування, яке досить часто несе в собі більш значуще змістовне навантаження та істотно впливає на весь процес спілкування.

Слід зазначити, що особливого значення знання невербальних аспектів спілкування набуває при діловому спілкуванні, коли від тих чи інших дій може залежати успішність проведених переговорів. Але при трактуванні різних проявів невербальної комунікації необхідно враховувати те, що існують істотні розбіжності в застосуванні тих чи інших символів у різних культурних традиціях.

У самому спілкуванні розрізняються сім можливих його рівнів, знання