Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
9
Мова:
Українська
Особливості впливу йодної недостатності на успішність і фізичний розвиток дітей у рівненській області
Марциновський В., Рудь О., Гусаковська Т.
Рівненський державний гуманітарний університет
Анотація. Марциновський В., Рудь О., Гусаковська Т. Особливості впливу йодної недостатності на успішність і фізичний розвиток дітей у Рівненській області. Дана стаття присвячена вивченню питання йодної недостатності серед дітей шкільного віку та її впливу на їх успішність та фізичний розвиток. Запропоновано ряд профілактичних заходів щодо зменшення негативного впливу йодної недостатності на організм школярів.
Ключові слова: йод, щитоподібна залоза, зоб, школярі.
Аннотация. Марциновский В., Рудь О., Гусаковская Т. Особенности влияния йодной недостаточности на успешность и физическое развитие дитей в Ровенской области. Дання статья посвещена изучению вопроса йодной недостаточности среди дитей школьного возраста и ее влияние на их успеваемость и физическое развитие. Предложен ряд профилактических мероприятий по уменшенню негативного проявления йодной недостаточности на организм школьников.
Ключевые слова: йод, щитовидная железа, зоб, ученики.
Abstract. Martcinovskiy V., Rud О., Gusakovskay Т.. The particularities of the iodine insufficiency for the physical and study progress of the children in the Rivne region. The Rivne state Humanitarium Univercity. The given article is devotiny to the investigation of the iodine insufficiency amony the pupils and it’s influence on the physical and study progress. Some prophylactic meacures were suggested concerning the decrease of the negative influence of the iodine insufficiency for the pupils organisms.
Key words: iodine, a thyroid gland, goitre, pupils.
Актуальність. Йод як хімічний елемент, впливає на формування гормонів щитоподібної залози, які, в свою чергу, регулюють цілу низку життєво важливих процесів в організмі людини. У нашому регіоні особливу увагу дослідників привертає захворювання на йодну недостатність, яке за останні роки має тенденцію до загострення [1, 2, 3]. Щитоподібна залоза – це одна з найбільших (30-50г) залоз внутрішньої секреції, яка продукує гормони – тироксин, трийодтиронін і кальцитонін. Перші два синтезуються фолікулярними двомісними ендокриноцитами, а кальцитонін – пафолікулярними ендокриноцитами і не містить йоду. Концентрація йоду в щитоподібній залозі у 200-300 разів вища, ніж у крові. Йод є обов'язковим компонентом залози, тому її нормальна функція можлива за умови регулярного надходження йоду в організм.
У ґрунтах і рослинах Західного Полісся України він міститься в недостатній кількості або не збалансований з деякими іншими мікроелементами (Со, Mn, Cu). Саме з цим пов'язано поширення в цих зонах ендемічного зобу. Середній вміст йоду в ґрунтах біля 3•10-4%, в рослинах біля 2•10-5%. В організмі людини нагромаджується від 20 до 50 мг йоду, в тому числі в м'язах біля 10-25 мг, в щитовидній залозі в нормі 6-15 мг.
Йод не просто входить до складу гормонів, але складає близько 65% їх будови. Недостатня кількість цього елементу або його відсутність призведе до порушення нормального функціонування організму та може викликати деякі дуже небезпечні хвороби: кретинізм, гіпотиреоїдний набряк (мікседема), ендемічний зоб. При підвищеній функції щитовидної залози (гіперфункція) виникає гіпертиреоз – дифузний токсичний зоб. На думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), недостатність йоду в популяції зумовлює зниження інтелектуального потенціалу всього населення [2, 3, 4].
Ендемічною зоною вважають місцевіcть у тому випадку, коли поширеність гіперплазії щитовидної залози досягає п'ять та більше відсотків серед дитячого населення, чи тридцять та більше відсотків серед дорослого населення [5, 6, 7]. При цьому потреба в йоді становить 180-280 мкг на добу. При помірній недостатності йоду потреба організму може бути задоволена за рахунок підвищення ефективності синтезу тиреоїдних гормонів, активність яких досягається компенсаторною гіпертрофією та гіперплазією залози і задовільняє вимоги тканин в гормонах щитовидної залози [2, 3, 4]. У географічних зонах з вираженою недостатністю йоду можливі декомпенсації та розвиток гіпотиреозу. Враховуючи важливу роль тиреоїдних гормонів в забезпеченні метаболічного гомеостазу, диференціюванні тканин дитини, своєчасна профілактика розвитку одного з можливих шляхів порушень тиреоїдного гомеостазу є важливим завданням.
Йододефіцит стає перешкодою в реалізації життєвих планів, що супроводжується погіршенням сприймання інформації, швидкою втомою дітей й зниженням успішності в навчанні. Отже, відзначена тенденція до зростання чисельності випадків захворювання серед школярів й спонукала нас до проведення даних досліджень.
Мета дослідження: Прослідити особливості впливу йодної недостатності на розвиток й успішність дітей шкільного віку Поліського регіону.
Предмет дослідження: йодна недостатність у дітей і її вплив на розвиток і успішність.
Матеріали і методи дослідження. В процесі реалізації мети досліджень була проаналізована сучасна епідеміологічна ситуація щодо захворювань ендокринної системи серед школярів села Селище Сарненського району Рівненської області. Експериментальна частина роботи виконувалась протягом 2006-2007 навчального року, серед учнів першого та п‘ятого класів місцевої школи. При цьому використовували метод наукового спостереження, метод тестування, метод анкетування та статистичний метод досліджень.
Результати досліджень і їх обговорення.
Ряд регіонів України відносять до місцевостей з йодною ендемією. В першу чергу це стосується районів українського Полісся.
Дослідження проводилось в селі Селище Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до третьої категорії забрудненості території внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для реалізації зазначеної мети під нашим наглядом знаходилось тридцять дітей шкільного віку. У віці шести-семи років було чотири хлопчиків і десять дівчаток, учнів першого класу. У віці одинадцять-дванадцять років було чотири хлопчики і дванадцять дівчаток, учнів п'ятого класу. Дослідження проводилось «практично здорових» дітей.
Пальпаторне дослідження щитоподібної залози у дітей виявило наявність достатньо високої частоти випадків зобу, який переважно спостерігався на початковій – першій стадії.