Особливості активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку

 

Климюк О.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука

 

Анотація. Климюк О. Особливості активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку. У статті здійснюється аналіз основ активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Ключові слова: навчання, пізнавальна діяльність, молодший шкільний вік.

Аннотация. Клымюк О. Особенности активизации познавательной деятельности учеников младших классов. В статье проводиться анализ основ активизации познавательной деятельности учеников младших классов.

Ключевые слова: обучение, познавательная деятельность, младший школьный возраст.

Abstract. Klimuk O. Peculiarities of Activaton Cognitive Activity of Primary School Pupils. The article deals with the analysis of basik of activaton cognitive activity of primary school pupils.

Key words: aducation, cognitive activity, primary school pupils.

Актуальність обраної проблеми визначається новим змістом активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, необхідністю застосування нових підходів в її реалізації, зокрема таких як ігри, засоби і прийоми, які сприяють розвитку інтелекту, мислення особистості підлітків.

Мета. На основі аналізу науково-методичної літератури виявити особливості активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Проблема активізації пізнавальної діяльності підлітків є важливим завданням основних гуманітарних наук. Дослідженням пізнавальної діяльності підлітків займалися як вітчизняні педагоги Л. І. Карміна, Л. В. Ричкова, Є. М. Рябчинська, В. О. Тюріна; так і зарубіжні – Т. В. Бегієва, Ж. А. Караєва, І. В. Работін, Г. В. Сорвачова, А. П. Тряпіцина, В. Л. Цибовський.

Доведено, що одним з пріоритетних напрямів інформатизації освіти, є використання можливостей нових інформаційних технологій для реалізації ідей розвиваючого навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищення її ефективності й якості [3]. Доведено, що феноменом творчої навчально-пізнавальної діяльності в конкретній галузі педагогічного знання, тобто теорії навчання, є закономірності розвитку особистості вже в процесі навчання.

Педагогічні основи творчої науково-пізнавальної діяльності учнів вивчалися з позицій діяльного підходу до вивчення проблеми розвитку особистості в процесі навчання, що дозволено досліджувати творчу навчально-пізнавальну діяльність через аналіз властивих пізнанню суб'єкт-об'єктивних і суб'єкт-суб'єктивних зв'язків, опосередковане відношення творчої пізнавальної діяльності до «світу особистості», її життєдіяльності в цілому.

Розвитку пізнавальної діяльності може сприяти використання структури навчального матеріалу і спеціально організована взаємодія видів пізнавальної діяльності з опорою на узагальнені наочні орієнтири, визначені педагогічні умови і розроблені адекватні організаційні форми, методи, прийоми навчання. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світоглядних знань підлітків, яка є найбільш складною синтетичною формою духовного освоєння діяльності. Новизна в поглядах на проблему активізації пізнавальної діяльності учнів визначається соціальними змінами, що відбуваються в державі, які загострюють потребу суспільства в активній особистості. Формування особистості, її якісні зміни проходять в діяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої є співробітництво учнів в головному для них виді діяльності – навчанні. Серйозний недолік сучасної освіти полягає не у виробленні програм видів пізнавальної діяльності (умінь) з кожного предмета, хоч деякі кроки в цьому напрямі зроблено. Це означає, що, по суті, не розв'язано питання про критерії знань, бо знання функціонують, реалізуються не тоді, коли відтворюються поняття та визначення, а в діях із цими знаннями. [1]

Отже, у формуванні пізнавальної діяльності підлітків застосовуються різноманітні засоби і прийоми. Прийоми можуть бути частковими, узагальненими, складними і застосовуватися в рамках одного предмета, а також бути міжпредметними. Прийоми становлять систему правильних і швидких дій під час розв'язання задач і формують навчальні вміння.

Недоліком сучасної освіти вважається те, що до сьогодні не вироблено програм пізнавальної діяльності (вмінь) з кожного предмета, хоч деякі кроки в цьому напрямі зроблено. У практиці навчання не вирізняло раціональні прийоми, вони не стали предметом спеціальної уваги вчителів і учнів. Формування узагальнених прийомів є одним з шляхів розвиваючого навчання. Необхідно враховувати зв'язки і взаємовідношення між предметними специфічними значеннями, специфічними видами діяльності, логічними прийомами мислення і логічними значеннями, що входять до них. Складнощі, з якими стикаються учні в своїй розумовій діяльності, пояснюються головним чином тим, що й досі в школі панує стихійне оволодіння операціями мислення. Ефективність використання дидактичних ситуацій залежить від якості проекту, підготовленості вчителів і учнів до його впровадження в навчальний процес. [2]

Для діагностування якості пізнавальної діяльності підлітків доцільно використовувати метод експертних оцінок, який ґрунтується на врахуванні колективної думки експертів про об'єкти дослідження, а цей метод дозволяє згідно з педагогічними критеріями здійснити аналіз, оцінку та відбір експертних матеріалів для застосування їх у навчальному процесі.

Активізації пізнавальної діяльності підлітків може сприяти такий засіб, як опорні конспекти. Опорні конспекти значно полегшують сприймання матеріалу та його розуміння. Можливість наочно представити теорію є підтримкою її закріплення в пам'яті учня шляхом активізації образного мислення. Опорні конспекти можна використовувати на різних типах занять: лабораторно-практичних, підсумково-узагальнюючих, уроках-лекціях. Усе залежить від індивідуальності вчителя, його професійної майстерності, рівня підготовки класу.

Велике значення для активізації пізнавальної діяльності підлітків має створення пізнавальної перспективи. Для її створення у навчанні застосовуються такі способи і засоби, як – попереднє повідомлення учням про мету, план, термін виконання майбутньої пізнавальної діяльності, про те, що вони вивчатимуть і в які терміни; де зможуть застосовувати одержані знання; що вони повинні знати для успішного вивчення теми, що з необхідних знань та умінь