Співвідношення державного і шкільного компонентів у програмі з фізичної культури учнів загальноосвітніх шкіл

 

Цьось А., Бакіко І.

Волинський державний університет імені Лесі Українки Луцький державний технічний університет

 

Анотація. Цьось А., Бакіко І. Співвідношення державного і шкільного компонентів у програмі з фізичної культури учнів загальноосвітніх шкіл. Обґрунтовано співвідношення базової і варіативної частин шкільної програми, що складає в молодшому шкільному віці 70: 30%; середньому 60: 40%; старшому 50: 50% навчального матеріалу. Виявлено зміст навчального пріоритетного матеріалу та нормативних вимог оцінювання фізичної підготовленості у програмах з фізичної культури у загальноосвітніх школах. Встановлено, що шкільні програми 1985 і 1993, 1992 і 1998, 2001, 2004 років дублюють одна одну.

Ключові слова: загальноосвітня школа, програма з фізичної культури, базова і варіативна частини програми, фізичне виховання, матеріальна база, зміст навчального матеріалу, фізична підготовленість, оцінювання навчальних досягнень, ставлення вчителів фізичної культури та батьків до фізичного виховання.

Аннотация. Цось А., Бакико И. Соотношение государственного и школьного компонентов в программе по физической культуре учеников общеобразовательных школ. Обоснованно соотношение базовой и вариативной частей школьной программы, которая составляет в младшем школьном возрасте 70: 30%; среднему 60: 40%; старшему 50: 50% учебного материала. Обнаружено содержание учебного приоритетного материала и нормативных требований оценивания физической подготовленности в программах по физической культуре в общеобразовательных школах. Установлено, что школьные программы 1985 и 1993, 1992 и 1998, 2001, 2004 годов дублируют друг друга.

Ключевые слова: общеобразовательная школа, программа по физической культуре, базовая и вариативная части программы, физическое воспитание, материальная база, содержание учебного материала, физическая подготовленность, оценивание учебных достижений, отношения учителей физической культуры и родителей, к физическому воспитанию.

Abstract. Cos’ A., Bakiko I. This dissertation research is for secondary schools with different material resources. The correlation of the basic and varied parts in the program is also founded. It is 70 vs 30% of the educational material at young school age, 60 vs 40% at middle age and 50 vs 50% at senior age. The content of the educational priority material and normative requisition of estimation physical preparedness in the programs on physical education are recognized. It is determined, that school programs of 1985 and 1993; 1992 and 1998, 2001, 2004 duplicate each other.

Key words: a secondary school, a program of physical education, the basic and varied parts in the program, physical education, material resources, the content of the educational material, physical preparedness, estimation of educational success, the attitude of physical training teachers and parents to physical training.

Пріоритетне значення фізичної культури визначається Законом України “Про фізичну культуру і спорт” (1993), Цільовою комплексною програмою “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998), Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту в Україні (2004) та іншими нормативними документами. Відповідно до цих документів фізичне виховання у школі має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров’я, комплексного підходу до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.

Вжиті на державному рівні заходи суттєво не покращили фізичний стан школярів. Така ситуація потребує нових підходів до розв’язання оздоровчих, освітніх і виховних завдань у процесі фізичного виховання молодого покоління.

Необхідність оздоровчої спрямованості фізичного виховання в умовах сучасної школи викликана ситуацією, що склалася зі станом здоров’я учнів. Статистичні дані свідчать, що кількість здорових випускників шкіл складає від 5 до 25%. Близько 40% учнів мають хронічні захворювання.

Напрям і зміст фізичного виховання школярів загальноосвітніх навчальних закладів регламентується державною програмою. Водночас, на думку вчителів фізичного виховання та науковців, чинна програма не відповідає сучасним вимогам. Тому актуальним є питання вдосконалення структури і змісту шкільної програми з фізичної культури.

У сучасній науковій і методичній літературі відсутні єдині підходи до розробки програм з фізичної культури. Пропонується враховувати регіональні особливості, теорію навчальної діяльності. Продовжується дискусія щодо змісту програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. У науковій літературі констатується, що сучасні програми фізичної культури учнів повинні мати базову і варіативну частини.

Водночас підходи науковців до змісту варіативної частини шкільної програми та її співвідношення з базовою досить різні, що зумовлює актуальність теми дослідження.

Мета дослідження полягала в науково-теоретичному обґрунтуванні змісту та співвідношення базової і варіативної частин шкільної програми з фізичної культури.

Для аналізу було відібрано сім шкільних програм з фізичної культури: комплексна програма з фізичного виховання учнів 1-11 класів загальноосвітньої школи (Москва, 1985) ; програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл (Київ, 1992) ; комплексні програми середньої загальноосвітньої школи “Фізична культура” (1-11 класи)  (Київ, 1993) ; комплексна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл південного регіону України (Херсон, 1997) ; програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Фізична культура” (1-11 класи)  (Київ, 1998) ; програма для загальноосвітніх навчальних закладів для 1-11 класів “Основи здоров’я і фізична культура” (Київ, 2001) ; програма для загальноосвітніх закладів “Фізична культура” (5 – 12 класи)  (Київ, 2004).

Аналіз шкільних програм з фізичної культури