Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Автоматизація гідромеліоративних систем” студентами спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” заочної форми навчання

ністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

 

Кафедра електротехніки і автоматики

 

043-196

 

 

Рекомендовано методичною комісією зі спеціальності 7.092602 "Гідромеліорація"

Протокол № 1 від 26.09.2008р.

 

Рівне 2009

 

Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Автоматизація гідромеліоративних систем” студентами спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” заочної форми навчання / С.К. Матус – Рівне: НУВГП, 2009 – 28 с. 

Упорядник: С.К. Матус, ст. викладач кафедри електротехніки і автоматики

Відповідальний за випуск: Б.О.Баховець, к.т.н.., професор, завідувач кафедри електротехніки і автоматики.

 

©Матус С.К., 2009

©  НУВГП, 2009

 

Дисципліна “Автоматизація гідромеліоративних систем” вивчається з метою отримання студентами необхідного обсягу знань з основ автоматики та автоматизації виробничих процесів при проектуванні систем в гідромеліорації, які потрібні для свідомого виконання розділу дипломного проекту, а також для розуміння необхідності, можливості і ефективності автоматизації технологічних процесів у галузі. Вивчення дисципліни складає основу у формуванні знань студентів про принципи побудови автоматизованих систем керування процесами, що відбуваються в системах гідромеліорації. 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: засоби отримання первинної інформації та використання її для контролю і регулювання виробничих процесів; принципи побудови і дії автоматичних пристроїв і автоматизованих систем.

На основі набутих знань студент повинен вміти: читати технічні креслення і документацію до проектів автоматизації; будувати структурні і функціональні схеми автоматизації технологічних процесів в галузі; здійснювати правильний вибір і застосування технічних засобів автоматизації.

Для успішного вивчення даного курсу потрібні знання таких предметів як основи автоматики і автоматизації виробничих процесів в гідромеліорації, сільськогосподарські гідротехнічні меліорації і експлуатація гідромеліоративних систем.

 

 

 

Основні поняття та визначення. Класифікація систем автоматизації. Принципи побудови. Інформаційне забезпечення. Функціональні схеми.

Література: [1], с.5…17; [3], с.3…19.

 

 

При вивченні цього розділу необхідно зрозуміти структуру систем керування технологічним процесом, функціональне призначення її складових і рівні автоматизації, тобто ступінь участі оператора в процесі керування. Необхідно чітко знати, що будь-яка система керування будується як система з від’ємним зворотним зв’язком і це забезпечується засобами вимірювальної техніки, бо не можна керувати об’єктом, не знаючи в якому стані він знаходиться. 

Знання технологічного процесу спрощує складання функціональної схеми, бо засоби автоматизації замінюють роботу оператора по керуванню технологічним процесом.

 

 

Методи і засоби вимірювання вологості ґрунту, рівня ґрунтових вод, рівня води у відкритих каналах, витрат води і тиску, які використовуються в системах автоматизації. 

Література:[1] с.151…170; с. 244…258.

 

 

При вивченні цього розділу звернути увагу на методи вимірювання (прямі і не прямі), на будову та принцип дії первинних вимірювальних перетворювачів. Знання вихідних величин давачів вологості ґрунту, рівня води, витрат і тиску дозволяє краще зрозуміти методи керування технологічними процесами.

 

 

Елементи зрошувальної системи. Автоматизація поверхневого поливу по борознах із закритих трубопроводів і поливних лотків. Автоматизація стаціонарних дощувальних систем. Автоматизація дощувальних машин фронтальної і колової дії (“Фрегат”). Автоматизація краплинного зрошення.

Література: [1], с. 150, 170…197.

 

 

Для успішного вивчення цього розділу необхідно знати будову зрошувальної системи і технологію зрошення. На підставі цих даних складається функціональна схема автоматизації, починаючи з того, які засоби використовують для визначення початку поливу, забезпечення технології поливу і норми поливу.

При вивченні автоматизації роботи дощувальних машин треба звернути увагу на засоби синхронізації руху візків, а при вивченні автоматизації краплинного зрошення – на засоби контролю вологості ґрунту, повітря та інших метрологічних чинників і їх використання при організації зрошення.

 

 

Автоматизація осушувальних систем за вологістю ґрунту і рівнем ґрунтових вод. Автоматизація осушувально-зволожувальних систем з сіткою регулюючих каналів і з трубчастим дренажем. Оптимальне за швидкістю керування рівня ґрунтових вод.

Література: [1], с. 198…203.

 

 

При вивченні питань автоматизації осушувальних систем потрібно розуміти, що засоби автоматизації унеможливлюють зниження рівня ґрунтових вод більше норми осушення, яке змінюється в часі, і що час зволоження визначають давачі вологості ґрунту або рівня ґрунтових вод.

Автоматизація осушувально-зволожувальних систем залежить від рельєфу місцевості і характеристик ґрунту. В системах з відкритими каналами керування осушенням і зволоженням здійснюють за рівнем ґрунтових вод і за рівнем води в каналах (метод шлюзування). Слід також пам’ятати, коли використовують регулятори двосторонньої дії (стоку і водоподачі) і коли односторонньої (окремо регулятори стану і водоподачі).

Одним із способів зменшення часу зволоження є оптимальне керування і потрібно зрозуміти його суть.

 

 

Автоматизація