Сімейні конфлікти

 

Мета: поглибити знання про конфлікти в суспільстві, розкрити зміст функцій сім’ї, розглянути особливості сімейних конфліктів, причини виникнення сімейних конфліктів, кризові періоди в розвитку сім’ї та способи врегулювання сімейних конфліктів.

 

Методи, прийоми: навчання здійснюється на основі обміну словесною інформацією у формах розповіді з елементами пошукової бесіди на основі аналізу та синтезу засвоєних категорій та понять у процесі лекційного заняття.

 

 

1. Анцупов А. Я., Баклановский С. В. « Конфликтология в схемах и комментариях « – П. 2009.

2. Гришина Н. В. «Психология конфликта» – СПб., 2000.

3. Пірен М. І. «Конфліктологія» – К., 2003.

4. Кравченко Т. «Сучасна сім’я у вимірі її вартостей» – 2002.

 

 

1. Поняття про сімейні конфлікти, їх характеристики.

2. Види і функції сім’ї.

3. Попередження та вирішення сімейних конфліктів.

 

 

Конфлікт (лат. – зіткнення) – зіткнення різноспрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб'єктів взаємодії в жорсткій формі.

Характерними рисами конфлікту є такі:

• наявність як мінімум двох сторін конфлікту (виняток є внутрішньо особистісний конфлікт) ;

• невизначеність (жоден з учасників не знає його наслідку напевно) ;

• розбіжність і несумісність інтересів, потреб, цілей учасників конфлікту;

• здійснення сторонами дій, спрямованих одна проти одної;

• наявність певної стратегії і тактики поведінки учасників конфлікту.

Сім'я – головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності – через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім'ї створюється найбільше суспільне багатство – людина. Тут вона народжується і формується як особистість.

 

 

Сімейні конфлікти є однією з найпоширеніших форм конфліктів. За оцінками фахівців, в 80-85% сімей відбуваються конфлікти, а в інших 15-20% виникають сварки з різних приводів.

Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім'ї на основі зіткнення протилежно спрямованих мотивів і поглядів.

Залежно від суб'єктів взаємодії сімейні конфлікти підрозділяються на конфлікти між:

- подружжям;

- батьками і дітьми;

- подружжям і батьками кожного з подружжя;

- бабусями (дідусями) і онуками.

Залежно від джерела конфлікта:

- Позиційні конфлікти. Боротьба за лідерство в сім’ї, незадоволенні потреби у визнанні значущості «Я» одного з членів сім’ї, обмеження свободи, активності і дій; девіантна поведінка одного або кількох членів сім'ї; наявність протилежних інтересів; індивідуально-психологічні особливості і рівень психолого-педагогічної культури членів сім'ї.

- Сексуальні конфлікти. Психосексуальна несумісність подружжя, психофізіологічна несумісність.

- Емоційні конфлікти. Незадоволення потреби в позитивних емоціях (відсутність ласки, турботи, уваги і розуміння з боку одного з членів сім’ї).

– Господарсько-економічні конфлікти. Протилежність поглядів подружжя на ведення домашнього господарства і участі у цьому процесі кожного з них, важке матеріальне положення сім’ї.

Залежно від поведінки сторін конфлікту:

- відкриті (відкрита розмова, взаємні словесні образи в відкритій формі, биття посуду і т. д.)

-приховані (демонстративне мовчання, різкі жести, погляди, які будуть говорити про певну незгоду і т. д.)

Ключову роль у сімейних стосунках відіграють подружні конфлікти. Виділяють основні причини подружніх конфліктів (В. А. Сисенко, А. І. Тащева) : - психосексуальну несумісність подружжя; - незадоволення потреби в значимості свого «Я», неповага до почуття гідності з боку партнера; - незадоволення потреби в позитивних емоціях: відсутність ласки, турботи, уваги і розуміння; - пристрасть одного з подружжя до надмірного задоволення своїх потреб (алкоголь, наркотики, фінансові витрати тільки на себе і т. д.) ; - незадоволення потреби у взаємодопомозі і взаєморозумінні з питань ведення домашнього господарства, виховання дітей і т. д. ; - розбіжності в потребах по проведенню дозвілля, захопленнях.

Родина постійно знаходиться в процесі розвитку, що породжує нові непередбачені ситуації, і членам родини доводиться реагувати на всі ці зміни. Серйозний вплив на поведінку в різних ситуаціях справляє темперамент, характер і сама особистість, що цілком закономірно породжує різного роду зіткнення. У сімейному житті існують чимало періодів, коли виникають серйозні зміни, здатні викликати конфліктні ситуації. Назвемо основні з них.

Перший рік подружнього життя характеризується конфліктами адаптації один до одного, коли два «Я» стають одним « Ми». Відбувається еволюція почуттів, закоханість зникає, і подружжя з'являються один перед одним такими, які вони є. Другий кризовий період зв'язаний з появою дітей і, як наслідок, нових завдань, нових обов'язків, нової структури взаємодії і т. п. Третій кризовий період збігається із середнім подружнім віком, що характеризується конфліктами одноманітності. У результаті багаторазового повторення вражень у подружжя настає насичення один одним. Четвертий період конфліктності стосунків подружжя настає після 18-24 років спільного життя (наближення періоду інволюції, виникнення почуття самотності, пов'язаного з відокремленням дітей, що підсилюється емоційна залежність дружини, її переживання з приводу можливого прагнення чоловіка сексуально проявити себе на стороні).

Сімейні труднощі впливають на психічне здоров'я особистості і сім'ї, на міжособистісне і міжродинне спілкування, на ефективність професійної самореалізації чоловіка, діяльності дружини, навчання дітей, на особистісне зростання