Шумове забруднення

 

1. Поняття та характеристики шумового забруднення

2. Основні характеристики шуму у виробничих умовах

3. Способи захисту від шуму

Список використаної літератури

 

 

 

Шум – неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.

Шумове забруднення, яке знаходиться на певній території і чинить на неї вплив, характеризується двома фізичними полями – полем вібрації (динамічне поле) та полем безпосередньо звуку (акустичне поле.)

Одиниці, якими характеризують параметри цих полів, однакові, проте між собою мають суттєві відмінності. Це – децибели та герци, тобто, будь-які коливання, що і створюють вищевказані поля, характеризують частотою та силою звукового тиску.

1 дБ – децибел, міра сили звуку, яка характеризується тиском на слуховий апарат звукових коливань, накладеним на атмосферний тиск.

1 Гц відповідає одному коливанню за 1 секунду; наприклад, нота «ля» першої октави відповідає частості коливань 440 Гц, а нота «до» тієї ж октави – 36 1, 6 Гц).

Динамічне поле (вібрація) виникає поблизу промислових підприємств, будівельних майданчиків і т. д., але найбільш суттєве його джерело – транспорт. Поле такого типу виявляється у вигляді механічних коливань маси грунту або повітря в діапазоні від одниниці до декількох сотень герц. Транспорт створює вібрацію від 10 до 200 герц при діапазоні рівня коливань 50-100 дБ, що відповідає швидкості зміщень часток грунту від 15, 8 до 500 мкм/с. Промислові агрегати можуть генерувати коливання в діапазоні 100-200 Гц при рвіні коливань 80-100 дБ, що відповідаєшвидкості зміщень часток грунту від 500 до 5000 мкм/с.

У щільних глиняних грунтах та скельних породах динамічне поле поширюється на досить значну відстань від джерела, проте руйнуюча дія поля незначна, а у піщаних грунтах, навпаки, – вібрація передається на незначну відстань, проте наслідки її є досить суттєвими.

Акустичне поле – одна з форм фізичного забруднення. Фоновий шум існував завжди, але протягом розвитку цивілізації виникли антропогенні джерела звуків, сила яких поступово зростала разом з ростом технічного прогресу. На сьогодні у великих містах сила звукового фону зільшується кожні 10 років на 10-12 дБ, і зараз досягла рівня, який є не просто шкідливим, а неприпустимим для слуху. Половина населення Землі мешкає в умовах шумового забруднення, причому 25% цього поля припадає на транспорт.

Емоцiйна та фізична напруга, пов’язана з гучними звуками (особливо з постійним акустичним дискомфортом), викликає в людини щумовий (акустичний) стрес.

Якщо порівняти слух людини з терезами, то виявляється, що на них можна «важити «від 1 г до 10 млн. т (від 0 до 130 дБ), тобто розбіжність складае 1013 разів. Такий, надзвичайно широкий діапазон слуху, є одним з величезних чудес природи. Однак саме це чудо сприяє тому, що в буденному житті людина просто «не помічає» багатьох шумів, хоча організм їх «реєструє» вкрай чутливо, «накопичує» наслідки їхньої дії, реагуючи на неї як і на будь-який інший стрес.

Є думка, що стійкість жіночого організму до сильного шуму (в умовах акустичного дискомфорту швидше виникає неврастенія) менша, ніж чоловічого. З цієї причини мешкання в радіусі 15 км від сучасних великих аеропортів веде до збільшення чисельності мертвонароджених дітей і помітного погіршення загального стану здоров’я жінок.

Чоловіки, навпаки, більше, піддаються впливу «тихих» шумів. Існує припущення, що слабкi побутові звуки сприймаються чоловічим організмом підсвідомо (етологічно) як «сигнал суперника» (ця особливість збереглася від тваринних предків), а тому навіть усвідомлення того, що в помешканні ніякого суперника немає, не знімає руйнуючої дії «тихих шумів» на нервову систему чоловіків.

Шум скорочує життя мешканцiв мiст на 8-12 років, оскільки:

після 27-рiчного вiку організм людини реагує на шуми значно гострiше;

1 дБ поверх допустимої норми знижує виробничі показники праці на 1%, пiдвищуе ризик втрати слуху на 1, 5%, ризик серцево-судинного розладу – на 0, 5%:

хронічний вплив шуму силою 30 дБ і вище негативно впливає на психіку людини; 60-90 дБ – на психіку та вегетативну нервову систему; 90-120 дБ – те ж саме + враження слуху, виразкова хвороба та гіпертонія; вище за 120 дБ – пряме пошкодження клітин мозку. Взагалі шум вище 110 дБ веде до «чумового сп’янiння» (агресивного эбудження), а потiм – руйнує тканини слухового апарату і мозку.

Інфрачастотні коливання визнані надшкідливими завдяки їх особливостям:

людина практично їх не чує;

вони здатнi «пройти» крізь будь-які стіни;

розповсюджуються на значну відстань від їх джерел (великогабаритні машини і механізми – промислові компресори, турбіни, дизельні двигун, и електровози, кондицiонери, вентилятори та ін., тобто, пристрої, двигуни яких обертаються з швидкістю 1200 обертів на хвилину).

До інфразвукового діапазону відносяться звукові коливання з частотами нижче 20 Гц, тривала дія яких активізує енергетичні витрати організму (а тому сприймається ним як значне фізичне навантаження) і викликають почутгя втоми, запаморочення, вестибулярні розлади, порушення з боку серцево-судинної і центральної нервової системи, зниження слуху та ін.

Згідно нормативів, загальний шум в побутових приміщеннях не повинен перевищувати