Предмет:
Тип роботи:
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок:
14
Мова:
Українська
Зміст
Вступ
Розділ І
Розділ ІІ
Розділ ІІІ
Висновки
Вступ
Перед людством постійно виникають багаточисельні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.
Розвиток сучасної цивілізації поротягом XXI століття відбувався під знаком посилення всесвітнього характеру багатьох важливих процесів і явищ. Зростання ролі світової політики і міжнародних відносин, взаємопов'язаність і масштабність світових процесів економічного, політичного, соціального і культурного життя, включення в міжнародне життя і спілкування все більших мас населення Землі – все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи в сучасному світі таких проблем, що мають глобальний характер. Вони торкаються життєвих інтересів усього людства. У свою чергу, виникнення і загострення такого роду проблем сприяє посиленню інтернаціоналізації багатьох суспільних процесів.
Таким чином, можна відзначити, що в суспільній свідомості все більш чітко фіксується система якісно нових, тісно взаємозалежних проблем, що одержали найменування екологічних.
Розділ І. Екологічна ситуація у м. Кривий Ріг
Всього по місту налічується близько 4 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. За оперативними даними підприємств гірничо-металургійного комплексу міста викиди забруднюючих речовин у повітря у 2014 році становили 322, 8 тис. тонн.
Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря, тис. тонн:
1. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» -253, 0;
2. ПАТ «Південний ГЗК» – 50, 3;
3. ПАТ «Північний ГЗК» – 12, 5;
4. ПАТ «Центральний ГЗК» – 2, 8;
5. ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» – 2, 2;
6. ПАТ «Інгулецький ГЗК» – 1, 6;
7. ПАТ «Кривбасзалізрудком» – 0, 3.
Видобуток і переробка залізної руди пов´язана з великою кількістю відкачки води. Водогосподарська обстановка гірничорудних підприємств Кривбасу характеризується надлишком зворотних вод. Шахтні і кар´єрні води відкачуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року №1035-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» дозволено скидання із ставка-накопичувача балки Свистунова надлишків зворотних вод у річку Інгулець у період з 1 листопада 2014 року по 1 березня 2015 року згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2014-2015 роках.
У відповідності до розробленого регламенту, з метою забезпечення необхідних ємностей для подальшої акумуляції надлишків зворотних вод на протязі вегетаційного періоду 2015 року, а також для безпечного існування Криворізького гірничодобувного регіону та прилеглих територій в цілому, в між вегетаційний період 2014-2015 років (листопад-лютий) необхідно здійснити дозований скид надлишків зворотних вод у річку Інгулець в обсязі 11, 8 млн. м3.
Станом на 01. 01. 2015 року скинуто 6, 3 млн. м3 води.
Для стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод у весняно-літній період здійснюється промивка річки Інгулець.
При високій концентрації промислових об'єктів, зокрема гірничо-металургійного комплексу, у місті за оперативними даними підприємств за 2014 рік утворено 274, 3 млн. тонн відходів, з них розміщено в навколишньому природному середовищі 187, 3 млн. тонн. Основну частину промислових відходів складають відходи видобутку і збагачення залізної руди.
Основними підприємствами-забруднювачами у 2014 році розміщено відходів, млн. тонн:
1. ПАТ «Північний ГЗК» – 87, 0;
2. ПАТ «Інгулецький ГЗК» – 52, 6;
3. ПАТ «Південний ГЗК» – 25, 4;
4. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 17, 6;
5. ПАТ «Центральний ГЗК» – 4, 6.
Під негативним впливом знаходяться також підземні води. Це пов’язано з необхідністю відкачувати з надр на поверхню щорічно до 20 мільйонів шахтної та кар’єрної води, насиченої забруднюючими речовинами. Частина цієї води використовується на підприємствах, частина надходить у ставок-накопичувач балки Свистунова. Навесні русло річки промивається водою з Карачунівського водосховища. Крім того, річки Саксагань та Інгулець, а поза межами міста – Широка, Кам’янка, Базавлук – приймають в себе дощові, фільтраційні, виробничі та господарсько-побутові стоки, від якості очищення яких залежить як стан зазначених річок, так і стан найбільшої з річок України – Дніпра, яка є джерелом питного водопостачання для усього півдня нашої країни. Внаслідок виробничої діяльності з підземного видобутку руди змінюється рівновага гідрохімічних, гідрогеофільтраційних та інженерно-геологічних процесів, що призводить до просідання, зсувів та обвалів земної поверхні, що особливо небезпечно в районі негативного впливу колишніх шахт, діяльність яких припинено, у тому числі на початку минулого сторіччя. В місті щорічно утворюється більше 200 млн. тонн промислових та 400 тис. тонн побутових відходів. Так коротко можна охарактеризувати стан довкілля в Кривбасі і саме тому виконкомом міської ради приділяється значна увага вирішенню невідкладних екологічних проблем. З метою реалізації нагальних природоохоронних заходів, ліквідації наслідків діяльності підприємств та запобігання негативному їх впливу, у місті за ініціативи міської ради та її виконавчого комітету при підтримці Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровської облради розроблено не маючий аналогів в Україні екологічний проект – довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011-2022 роки, затверджену 29. 04. 2011обласною радою. Це нормативний документ, яким визначено напрямки і конкретні заходи природоохоронної діяльності на найближчі 12 років. Основними пріоритетами