Розвиток гнучкості у школярів 11-16 років, які мають затримку психічного розвитку

 

 

Анотація. Вивчали розвиток гнучкості у хлопців та дівчат які навчаються у загальноосвітніх школах та класах для дітей з затримкою психічного розвитку. З 11 до 16 років гнучкість покращується у хлопців та дівчат які навчаються у загальноосвітніх школах, та у дівчат з затримкою психічного розвитку. У хлопців з затримкою психічного розвитку рухливість в кульшових суглобах знижується. Запропоновано методичні підходи до розвитку гнучкості у школярів з ЗПР.

Ключові слова: гнучкість, затримка психічного розвитку, підлітки.

Аннотация. Изучали развитие гибкости у мальчиков и девушек которые учатся в общеобразовательных школах и классах для детей с задержкой психического развития. С 11 до 16 годов гибкость улучшается у мальчиков и девушек которые учатся в общеобразовательных школах, и у девушек с задержкой психического развития. У мальчиков с задержкой психического развития подвижность в тазобедренных суставах снижается. Предложены методические подходы к развитию гибкости у школьников из ЗПР.

Ключевые слова: гибкость, задержка психического развития, подростки.

Annotation. Studied development of flexibility for boys and girls which study in general schools and classes for children with the delay of psychical development. From 11 to 16 flexibility is improved for boys and girls which study in general schools, and for girls with the delay of psychical development. For boys with the delay of psychical development mobility goes down in kul'shovikh joints. The methodical going is offered near development of flexibility for schoolboys from ZPR.

Key words: flexibility, delay of psychical development, teenagers.

Постановка проблеми. Поняття затримки психічного розвитку (ЗПР) багатьма педагогами і психологами визначається як пограничний стан між нормою і патологією розвитку, який має тимчасовий характер відставання, відповідно до темпів біологічного дозрівання, і який може коригуватися при застосуванні адекватної системи педагогічних заходів [1].

У ряді досліджень вивчався вплив фізичних вправ різної спрямованості на розвиток рухових якостей і психічних функцій у дітей з затримкою психічного розвитку [4, 8, 11]. Проте всі ці дослідження стосувались або дітей дошкільного віку або молодших школярів. Комплексних досліджень рухового розвитку і стану функціональних систем підлітків з ЗПР, як інтегрального показника їх адаптабельності в доступній нам літературі немає.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під гнучкістю у спортивній фізіології та морфології розуміють морфофункціональні властивості органів руху й опори, що визначають амплітуду їхньої рухомості. Термін «гнучкість» зазвичай застосовують для оцінки сумарної рухомості в суглобах усього тіла. Коли ж йдеться про окремі суглоби, то правильніше говорити про їх рухливість. Розрізняють гнучкість активну і пасивну. Пасивна гнучкість – це здатність до досягнення найвищої рухомості у суглобах під дією зовнішніх сил. Пасивна гнучкість залежить від анатомічної будови суглоба і від еластичності та довжини м’язів, зв’язок, які оточують суглоб. Активна гнучкість – це здатність виконувати рухи з великою амплітудою за рахунок активності груп м’язів, що оточують відповідний суглоб. Активна гнучкість залежить від тих же факторів, що і пасивна, а також від сили м’язів, які оточують суглоб і здійснюють рух. Визначають також анатомічну рухливість, яка обмежується будовою окремих суглобів. Взагалі анатомічна рухливість, навіть в умовах змагань, використовується спортсменами на 80-95% [5, 7].

В практиці ці види гнучкості мають незначний зв’язок. Є приклади, коли спортсмени мають досить високий рівень активної гнучкості, і між тим, низький рівень пасивної. Аналізуючи таку закономірність, виникає необхідність розвитку різносторонньої гнучкості, характерної для конкретної рухової діяльності. Гнучкість здійснює значний вплив на силу, швидкість, витривалість і спритність.

Ступінь розвитку гнучкості є одним із основних факторів, що забезпечують рівень спортивної майстерності в різноманітних видах спорту. Так, за умови недостатньої гнучкості різко ускладнюється і уповільнюється процес засвоєння рухових навиків. Деякі з них, а часто це вузлові компоненти ефективної техніки виконання змагальних вправ, взагалі неможливо засвоїти. Недостатня рухомість у суглобах обмежує рівень прояву сили, швидкісних і координаційних здібностей, погіршує внутрішньом’язову і міжм’язову координацію, призводить до зниження економічності роботи і часто є причиною пошкодження м’язів і зв’язок. Низький рівень розвитку гнучкості є причиною зниження результативності тренування, спрямованого на розвиток інших рухових якостей [5/с. 276].

Робота виконується відповідно згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 роки. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 3. 2. 7. 1 п «Фізична працездатність та її сомато-вегетативне і моторне забезпечення у різних контингентів дітей і підлітків» (номер державної реєстрації 0107U001186).

Мета дослідження: вивчити особливості фізичного розвитку гнучкості у підлітків з затримкою психічного розвитку, та обґрунтувати систему її розвитку.

Методи досліджень та організація: У дослідженні взяли участь 2299 осіб 11-16 років, з них 243 хлопців і 232 дівчини навчаються у класах для дітей з затримкою психічного розвитку (ЗПР), та 672 хлопців і 1002 дівчини, які навчаються у загальноосвітніх школах (ЗОШ).

Тест “Рухливість в кульшовому суглобі” (Sіt and Reach – SAR) призначається для вимірювання гнучкості. Він полягає, в тому, що кожний досліджуваний повинен, згинаючись в кульшовому