Альдегіди, вітаміни, ферменти

 

Альдегіди – клас органічних сполук, у яких  карбонільна група СО зв'язна з атомом та органічним радикалом  R.  

Загальна формула – СnH2n+1CHO, або R – CHO

Назва першого члена гомологічного ряду – метаналь, або формальдегід, або  мурашиний альдегід:

                             .. 

Н – С = О                             Н: С :: О

        |                         H

       H                                  

 Структурна формула          Електронна формула

Наступний у гомологічному ряду –  етаналь, або ацетальдигід, або оцтовий альдегід

Н                                               

        |   H

СН3 – С = О                   H –  C – C = O                             H : C : C : : O

| |      |                                           H   H

           H            Н    Н

 

 

Пропаналь

О 

//

СН3 – СН2 – С

\

 Н

 

 

Фізичні властивості ацетальдигіду. Це летка безбарвна речовина, добре розчинна у воді, має різкий запах.

Хімічні властивості ацетальдигіду. Альдегіди легко вступають в реакцію окиснення.

О 

//

СН3  – С  + 5 О2  →  4 СО2 + 4 Н2О – повне окислення.

             \

              H

 

Часткове окиснення можна провести за допомогою гідрооксиду купруму (ІІ).

О                              О            

//                                  //

СН3  – С  + 2Cu(OH)2 →    СН3  – С      + 2CuOH + H2O

             \                                             \

             H                     H

       Оцтова кислота

 

Альдегід може вступати в реакцію приєднання:

О    

//

СН3  – С  +  Н2   →  СН3 – СН2 – ОН

             \      

             H    

Добування оцтового альдегіду

О

//

СН3 – СН2 – ОН + CuO  → СН3  – С 

             \ 

             H

 

 

Реакції окиснення зумовлюють застосування для добування оцтової кислоти.

У невеликих кількостях оцтовий альдегід утворюється під час обміну речовин в організмі людини, зокрема в результаті метаболізму алкоголю. Надлишок ацетальдегіду шкідливий і викликає неприємні відчуття, що використовується з метою лікування метаболізму.

 

 

Вітаміни – це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці ХІХ ст. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Тепер відомо близько 20 різних вітамінів, які поділені на 2 групи: жиророзчинні (кальциферони – вітамін Д, каратоноїди – провітамін А, ретинол – вітамін А, токафераш – вітамін Е, філохінони –вітамін К) і водорозчинні (аскорбінова кислота – вітамін С, біотин – вітамін Н, нікотинова кислота – вітамін РР (В3), рибофлавін – вітамін В2, пантотенова кислота – вітамін В5, перидоксин – вітамін В6, тіамін – вітамін В1, фалієва кислота – вітамін В9, ціанокобаламін – вітамін В12), а також вітаміноподібні сполуки (вітамін Р – біофлановоїди, В8 – інозит, Вт – карні тин, ліпоєва кислота – ліпоєва кислота, вітамін U, В13 – оротова кислота, В15 – пангамова кислота).

За нормального раціону і зорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що