Характер і особливості сучасного стану розвитку економічних зв’язків регіонального АПК Чернігівської області

 

Актуальність теми. На всіх стадіях розвитку продуктивних сил суспільства економічні зв’язки були і є важливим чинником їх формування, забезпечуючи функціонування галузевих і міжгалузевих комплексів народного господарства держави як цілісного організму. Особливо підвищується значення економічних зв’язків при трансформації економічних систем, зміні сутності виробничих відносин, що призводить до руйнації багатьох традиційних і формування нових напрямків їх проходження.

Розвиток ринкового механізму господарювання в Україні викликав необхідність поглиблення дослідження як методологічних основ так і розробки практичних пропозицій по удосконаленню економічних зв’язків регіональних міжгалузевих комплексів, які здатні швидше реагувати на зміну ринкових реалій. Одним з найбільших міжгалузевих комплексів країни є агропромисловий (АПК), основне завдання якого – забезпечення людей продуктами харчування, а промисловість сировиною. Від його злагодженої роботи залежить продовольча безпека держави, її місце на продовольчих ринках світу. Регіональні АПК різного таксономічного рангу характеризуються специфікою і неоднаковим ступенем розвитку економічних зв’язків. При дослідженні особливостей формування економічних зв’язків регіональних АПК обласного рангу особливу увагу привертають індустріально-аграрні регіони, які традиційно виробляють більше продукції комплексу ніж споживають і мають значний вплив на формування продовольчого ринку та експортного потенціалу держави. До них належить і АПК Чернігівської області, в якому завдяки специфічним особливостях природних умов виробляється широкий асортимент сільськогосподарської продукції, характерної для Полісся і Лісостепу, створена промисловість по її переробці, по виробництву засобів виробництва для АПК, по інфраструктурному забезпеченню комплексу. Але складнощі переходу до ринку обумовили зменшення виробництва продукції АПК і зміну традиційних напрямків економічних зв’язків комплексу, що потребує розробки і впровадження заходів по активізації господарської діяльності, пошуку стабільних ринків збуту продукції як в Україні так і в інших державах, підвищення її конкурентоспроможності.

Питанням розвитку економічних зв’язків галузевих і міжгалузевих комплексів народного господарства приділяється значна увага вченими-економістами України, країн СНД та інших держав світу. Серед них значний внесок в дослідження даної проблеми зробили: І. В. Бураковський, О. М. Паламарчук, А. С. Філіпенко (Україна), Е. Б. Алаєв, О. А. Ізюмський, Ю. І. Колдомасов, І. В. Нікольський, Л. Г. Шагалов (Росія), У. Ізард, П. Ліндерт, П. Семюельсон (США). Особливості економічних зв’язків в АПК України розглядаються П. І. Гайдуцьким, А. М. Кандибою, М. М. Паламарчуком, С. О. Тивончуком. В їх працях висвітлюється організаційно-управлінська структура міжгалузевих і зовнішньоекономічних зв’язків АПК держави в цілому чи локальних агропромислових територіальних систем на рівні підприємств, об’єднань, адміністративних районів. Питання розміщення агропромислового виробництва і розвитку економічних зв’язків АПК на регіональному рівні (країни, економічного району) розглядаються в праця О. М. Алимова, П. П. Борщевського, С. І. Дорогунцова, Б. М. Данилишина, А. С. Лисецького, П. Т. Саблука, В. І. Семенова, В. А. Тихонова, А. С. Точіліна, Л. Г. Чернюк. Щодо обласного рівня, то дослідження формування, становлення та розвитку економічних зв’язків майже не проводились.

Відсутність досліджень економічних зв’язків регіональних АПК обласного рівня в ринкових умовах, їх виключно важливе значення в забезпеченні зростання виробництва продукції АПК, зміцненні продовольчого експортного потенціалу країни обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відповідності з тематикою дослідження відділу дослідження проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема науково-дослідними темами “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” та “Оцінка природно-ресурсного потенціалу і ресурсного забезпечення економічного і соціального розвитку України на період до 2010 року”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка методологічних основ формування і становлення раціональної системи економічних зв’язків регіонального АПК та конкретних практичних рекомендацій по їх удосконаленню з метою зростання обсягів агропромислового виробництва.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних задач:

- розкриття сутності економічних зв’язків як економічної категорії, їх ролі та значення у розвитку виробництва регіонального АПК;

- проведення типізації економічних зв’язків за виконуваними функціями і визначення їх структури для АПК обласного рівня;

- обгрунтування методики оцінки ефективності економічних зв’язків регіонального АПК;

- оцінка умов і факторів формування АПК Чернігівської області, його спеціалізації та економічних зв’язків;

- аналіз особливостей функціональної, галузевої і територіальної структур агропромислового комплексу Чернігівщини;

- визначення структури і характеру розвитку економічних зв’язків АПК Чернігівської області;

- виокремлення системи заходів і визначення пріоритетних напрямків формування перспективних раціональних економічних зв’язків регіональних АПК;

- обгрунтування прогнозованої ефективної структури міжгалузевих економічних зв’язків АПК Чернігівської області;

- розробка перспективної раціональної системи економічних зв’язків для оптимізації розвитку господарства регіонального АПК.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих наукових результатів, які одержано в дисертації, належать такі:

- поглиблені теоретико-методологічні основи формування економічних зв’язків регіонального АПК, визначено їх сутність, роль і значення в ринкових умовах;

- проведено типізацію економічних зв’язків за виконуваними функціями на всіх територіальних рівнях господарювання;

- обгрунтована раціоналізація галузевої і територіальної структури економічних зв’язків регіонального АПК обласного рівня, визначено їх характер;

- запропоновані методичні підходи до оцінки ефективності постачально-збутових економічних зв’язків регіонального АПК;

- визначено систему заходів необхідних для формування перспективних ефективних економічних зв’язків регіонального агропромислового комплексу в ринкових умовах господарювання;

- обгрунтовані пріоритетні напрямки раціоналізації економічних зв’язків