2. Поняття науки та її нормативне регулювання
1. Поняття науки та її функцій
2. Наукова діяльність та глобалізація науки
3. Структура і класифікація науки
4. Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні
Вступ
Курс «Методологія наукових досліджень» вивчає наукові дослідження, які визначають розвиток науки як динамічної системи знань, що розкривають явища і процеси у природі та суспільстві з метою їх використання у практичній діяльності людей. Тобто наука є накопиченим результатом різноманітних за змістом наукових досліджень, проведених зусиллями багатьох вчених в різні періоди світової історії.
В даному розділі ми розглянемо науку у всій її багатогранності. Після його вивчення Ви отримаєте комплексне знання про науку, а саме:
визначення науки з різних позицій залежно від ролі, яку вона виконує в суспільстві – як сфери людської діяльності, системи знань, форми суспільної свідомості, складової духовної культури суспільства;
характеристика функцій науки, які вона виконує за своїм призначенням;
розподіл науки на групи за різними ознаками: за об’єктом дослідження, за формами наукової діяльності, за прийнятою класифікацією Вищої атестаційної комісії (ВАК) ;
розгляд наукознавства як науки про науку;
огляд процесів глобалізації науки та форм наукового міжнародного співробітництва, що обумовлені розвитком світового суспільства;
опис структури науки, а саме таких її елементів, як наукові закони, факти, категорії, принципи, постулати і правила, які систематизуються в теорію;
розгляд організації науки в Україні, а саме системи суб’єктів наукової діяльності (Міністерства освіти і науки в Україні, НАНУ та ін.) ;
огляд законодавчо-правових актів, які на найвищому рівні регулюють проведення в України наукової роботи.
1. Поняття науки та її функцій
Наука характеризується своєю багатогранністю, тому визначення і тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:
наука є соціально значущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність;
наука виступає системою знань, тому що вона являє собою струнку систему понять і категорій, пов’язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів;
наука також виступає і як форма суспільної свідомості – як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони та принципи вивчення об’єктів, а й певні форми та способи усвідомлення їх;
нарешті, наука виступає складовою частиною духовної культури людства, оскільки вона приймає участь у формуванні та вихованні особистості;
Функція науки – виробництво і використання, систематизованих, об’єктивних знань про дійсність. Тобто пізнання об’єктивного світу, щоб його вивчати з метою можливого вдосконалення.
У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:
пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;
культурно-виховну – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;
практична – удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.
Об’єктом науки є пов’язані між собою форми руху матерії та особливості їх відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох галузей знань, які об’єднуються у три великі блоки наук:
Природничі (фізика, хімія, біологія та ін.)
Суспільні (економічні, історичні, філологічні та ін.)
Науки про мислення (логіка, психологія та ін.)
Важливою рисою науки є її активний пошуковий характер. Вона повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення, результати. Це досягається завдяки науковій діяльності.
Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути (за КВЕД). Її формами є:
фундаментальна (теоретична) наука;
прикладна наука;
наукознавство.
Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов’язані з практикою, особливо виробництвом, оскільки їх метою є розробка способів впровадження висновків фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз і аудит).
Дедалі зростаючі витрати на наукові дослідження, перетворення науки у безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до вивчення самої науки, що зумовило формування нової науки – наукознавства, науки про науку.
Наукознавство – це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки. Його роль зростає в результаті глобалізації науки. Розділи наукознавства та їх характеристика наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Розділи наукознавства та їх характеристика
№ з/пРозділ наукознавстваХарактеристика
1Загальна теорія наукиРозробка концепції теорії науки, основних напрямків її розвитку та методології
2Історія наукиДослідження генезису динамічного процесу накопичення наукових знань, встановлення закономірностей розвитку науки
3Соціологія наукиАналіз взаємодії науки і суспільства у різних соціально-економічних формаціях, дослідження соціальних функцій науки і відносин людей у процесі наукових досліджень
4Економіка наукиВивчення економічних особливостей розвитку і використання науки, критерії економічної ефективності наукових досліджень
5Політика і наукаВизначення напрямів розвитку науки з урахуванням об’єктивних умов та