Обґрунтовування екологічно безпечних норм добрив і термінів їх внесення

 

озима пшеницятрубкування – колосіння,

цвітіння – наливання зерна37... 43

ярова пшеницяпосів – кущіння,

колосіння – молочна спілість10... 20

кукурудза8... 10 листків,

цвітіння 7... 10

16... 20

люцернаВідростання (після покосу) 4... 5

багаторічні травивідростання через 10... 15 днів

після другого покосу 10... 15

соя на зернобутонізація,

цвітіння10... 15

15... 20

картоплябутонізація,

цвітіння10... 15

9... 17

соняшникпри досягненні розміру

бутона 5 см на початку

цвітіння 7... 20

горохо-вівсяна сумішкущіння – вихід в трубку10... 30

 

Крім правильно спланованих термінів внесення добрив для сільськогосподарських культур дуже важливим є і спосіб їх подачі на поле. Одним із шляхів вирішення проблеми своєчасної подачі рослинам елементів живлення в зрошувальному землеробстві є внесення поживних речовин у вигляді розчинів і суспензій з поливною водою. Цей спосіб відомий давно, але в останні роки стало можливим все більше його поширення завдяки вдосконаленню техніки і технології зрошення, а також покращенню якісного складу добрив. При поживному зрошенні застосовуються хімічні сполуки, що містять азот, калій, фосфор, кальцій, сірку і інші поживні елементі. Із азотних добрив найбільш широко застосовують сульфат амонію, аміачну селітру, сечовину. В зв’язку з тим, що аміачна селітра може руйнувати металоконструкції і втрачати частину азоту в процесі дощування, перевагу надають сечовині. Калійне підживлення забезпечують хлористий і сірчанокислий калій. Вносити один калій не рекомендується, так як він спричиняє корозію металів, тому вносять калійно-магнієвий концентрат. З фосфорних туків з поливною водою вносять фосфорну кислоту, фосфати амонію (амофос, диамофос) і подвійний суперфосфат. Останній використовують рідше, так як він утворює значну кількість шламу.

Для внесення з зрошувальною водою найбільш перспективні є рідкі добрива, рідкі комплексні добрива (РКД), водні розчини і суспензії солей, що містять дві-три поживні речовини. Фертигація при цьому забезпечує покращення умов праці при повній механізації виробничого процесу. Дія широкого застосування РКД, крім поливів базисними розчинами, для задоволення потреб сільськогосподарських культур в поживних речовинах до базисних розчинів необхідно додавати азот і калієвовмісні компоненти у вигляді твердих добрив, або їх розчинів (карбомід, нітрат амонію, сульфат калію тощо). Витрата компонентів для виготовлення 1 т деяких марок рідких добрив наведені в таблиці 3 і 4.

 

Таблиця 3

Склад рідких комплексних добрив при застосуванні карбоміду, кг/т

Відношення

N: P2O5: K2О

в РКДВміст поживних речовин в розчині, % Витрата компонентів готового продукту, кг/т

РКД

10... 34... 0карбомідКСlН20

1: 1: 19... 9... 9265138150447

1: 1: 018... 18... 0530276-194

1, 5: 1: 14... 9... 9265247150338

1: 1: 0, 514... 14... 7412215117256

1: 1, 5: 1, 57... 10, 5... 10, 530985175431

1, 5: 1: 29... 6... 12176157200467

2: 1: 1, 512... 6... 9176223150451

2: 1: 018... 9... 0265334-401

1: 2: 010... 20... 058890-322

 

Таблиця 4

Склад рідких комплексних добрив при застосуванні аміачної селітри, кг/т. 

Відношення

N: P2O5: K2О

в РКДВміст поживних речовин в розчині, % Витрата компонентів готового продукту, кг/т

РКД

10... 34... 0аміачна

селітраКСlН20

1: 1: 19... 9... 9265181150404

1: 1: 019... 19... 0559383-58

1, 5: 1: 112... 8... 8235276133356

1: 1: 0, 512... 12... 6353242100306

1: 1, 5: 1, 57... 10... 10294116167423

1: 1: 1, 58... 8... 12235161200404

1: 1, 5: 19... 13, 5... 9397144150309

2: 1: 114... 7... 7206341117336

1, 5: 1: 021... 14... 0412482-106

 

При поживному зрошенні дощуванням для виключення токсичності необхідно дотримуватись допустимої концентрації розчинів добрив, а особливо в період вегетаційного підживлення, так як розчини контактують з надземною частиною рослини. При відсутності рослинного покриву розчин можна подавати в будь-яких концентраціях. Максимально допустима концентрація поживних речовин в поливній воді для азоту складає 1%, фосфору – 2%, калію – 3%. Нешкідливими для рослин вважається розчини добрив в концентрації до 0, 3% (3г/л), при цьому найбільше пошкодження викликає аміак. Сечовину можна застосовувати в більш високих концентраціях: для огірків – 0, 3... 0, 4%; томатів і кукурудзи – 0, 4... 0, 6; тютюну – 0, 3... 1, 2; яблуки, сливи і вишні – 0, 6... 1; сельдерею – 0, 8... 1; капусти і картоплі – 0, 8... 1; моркви – 1, 2... 3, 0; цибулі – 1, 6... 2; буряка -1, 5.. 2; зернових – 5... 10; бавовни і хмелю -2, 4... 6; люцерни і цукрового буряка – 2, 4%. Необхідно відмітити, що для зернокормових і овочевих сівозмін граничний вміст мінеральних добрив в поливній воді зазвичай не перевищує сотої долі проценту.

На сьогодні в окремих країнах виробництво готових сумішей добрив, в склад яких входили всі мікроелементи, замінено виробництвом спеціальних сумішей для підживлення окремих культур. При цьому ідеальним середовищем для виготовлення сумішей з одним, або двома мікроелементами стали рідкі добрива. Прикладом спеціальних сумішей можуть бути добрива, в склад яких входять сульфат цинку і марганцю для кукурудзи, сої тощо. Мікроелементи можуть вноситись у вигляді