Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємства

Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. 

Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з’являється специфічний суб’єкт економічних відносин – держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникають економічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, які впливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців [26, с. 280].

Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними для всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.

-Загальний платіжний засіб

-Загальний купівельний засіб

-Абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі

Як загальний купівельний засіб світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима (наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо)

Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежів кожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом світових грошей. Зростає також реальна роль у цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей [50, с. 87].

В сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, виступають у вигляді національних грошових одиниць. Ці перетворення зумовлені самим розвитком світової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжних відносин:

Сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв’язків і взаємозалежностей між його суб’єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба використовувати для цього золото [41, с. 180].

Економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало цим державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а на міжнародних ринках

Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки у господарстві.

Об’єктивною основою грошового обігу є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товар та гроші.

1.Готівковий обіг (рух готівки). Він обслуговується банкнотами, монетами та паперовими грошами.

2.Безготівковий обіг (рух безготівкових грошей). Під ними розуміються банківські депозити, використання яких здійснюється за допомогою чеків, кредитних карток, електронних переказів.

Переважну частину (93-95 %) його в країнах з розвинутою ринковою економікою становить безготівковий оборот. Він здійснюється шляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум по рахунках, що відкриті учасникам грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі. Переважання цієї частини грошового обороту зумовлено насамперед дешевизною використання безготівкових грошей, а отже, вигідністю таких розрахунків для економічних суб’єктів [18, с. 240].

Безготівковий грошовий обіг має значні переваги над готівковим і тому є набагато ефективнішим і доцільнішим як для суспільства в цілому, так і для кожного суб'єкта господарювання. Однак повністю виключити використання готівки при здійсненні господарської діяльності на даному етапі розвитку суспільства не можливо.

Функціональні форми – похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Сучасна ринкова економіка характеризується надзвичайно широкою палітрою наявних функціональних форм грошей. В економічній науці та практиці протягом тривалого часу широко використовується агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей, в основу якого покладено ступінь ліквідності кожної з них.

Національний банк України розраховує обсяг грошової маси за допомогою грошових агрегатів, які репрезентує встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне угруповання певної категорії грошових форм.

Склад грошових агрегатів:

М0 – гроші поза банками;

М1 = М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті;

М2 = М1 + строкові депозити у національній валюті, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження;

М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінними паперами власного боргу банків [25, с. 530].

Агрегат М1 являє собою грошову масу у вузькому розумінні. В нього включаються два визначальні блоки грошей:

-Готівкові гроші (металеві й паперові)

-Трансакційні депозити – вклади фізичних та юридичних осіб у комерційні банки й ощадні установи, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигляді відповідних платежів