Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
системі економічного аналізу.
Експрес-аналіз економічної стійкості сільськогосподарського виробництва має дві великі комплексні задачі: аналіз виробничої діяльності та аналіз економічної (перш за все фінансової) стійкості сукупності сільськогосподарських підприємств різних виробничих типів регіону.
Дослідження виробничої діяльності господарств галузі складається з наступних розділів:
аналіз складу виробничих типів сільського господарства регіону;
аналіз спеціалізації підприємств, складу основних фондів і трудових ресурсів;
аналіз рослинництва підприємств різних виробничих типів;
аналіз тваринництва сукупності виробничих типів господарств галузі.
Аналіз економічної, фінансової діяльності має наступні розділи:
порівняльна оцінка ліквідності і платоспроможності господарств різних виробничих типів;
оцінка фінансової стійкості;
порівняльна оцінка ділової активності господарств;
порівняльна оцінка показників рентабельності господарств різних виробничих типів.
Основним джерелом інформаційного забезпечення експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва є річні звіти підприємств різних виробничих типів за період з 1990 р. по 2000 р. Таким чином, просторовий аналіз суміщається з аналізом економічного стану галузі за тривалий період.
Програма для експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського підприємства розроблена на алгоритмічній мові “BASIC”. У дисертації наведена система показників, яка використовується для вводу даних та система вихідних документів. Сучасна оцінка економічної стійкості підприємства дозволяє суттєво підвищити економічну ефективність галузі сільського господарства.
У другому розділі “Рівень і тенденції економічної стійкості підприємств у сільському господарстві Криму” розглядаються зміни після проведеної реструктуризації та спеціалізації в сільському господарстві Криму як наслідок процесів адаптації до ринкових відносин, що формуються, а також трансформації КСП у нові форми господарювання. Досліджені результати експрес-аналізу факторів виробництва різних типів господарств Криму та стан галузі рослинництва і тваринництва. Проаналізовані результати економічної стійкості всіх виробничих типів господарств Криму. Як наслідок визначається закономірність: зміна в сільському господарстві форм господарювання, форм власності не впливають на виробничий тип господарства. Слід підкреслити, що система ведення господарства, наприклад у Криму, диференціюється на системи ведення господарств різної спеціалізації, різного виробничого типу господарств. Який виробничий тип, така й система ведення його господарства.
За минулі одинадцять років відбулася низка перетворень: роздержавлення та приватизація, внаслідок яких створено різноманітні форми власності та різні організаційні форми господарювання. З 222 колективних сільськогосподарських підприємств республіки створено 444 сільськогосподарських підприємств, з яких 47% – сільськогосподарські виробничі кооперативи, 23% – приватні, 29% – господарські товариства, 1% – селянські (фермерські) господарства. Закономірністю трансформації виступає деконцентрація виробництва і поява різноманітних видів власності, притаманних їм різних форм підприємств.
За станом на 1 червня 2000 року в середньому одне господарство мало 243 працюючих. Основною формою земельних відносин під час створення підприємств стало укладення договорів з пайщиками земельних ділянок. До підприємства відійшли землі 152, 5 тис. пайщиків із загальною площею сільськогосподарських угідь 871, 8 тис. гектарів, тобто з розрахунку на 1 пай – 5, 7 гектара. При цьому у власності та використанні засновників підприємств знаходиться 31, 4 тис. паїв на 225, 2 тис. га (відповідно 21% і 26% від загального числа). Решта землі (646, 6 тис. га) використовується на умовах оренди. Тому закономірністю є створення підприємств на базі оренди землі.
Проведено дослідження птахівничого, ефіроолійного, овоче-скотарського, виноградарсько-плодового, рисово-тваринницького, зерно-птахівничого, овочівництво на закритому ґрунті, плодового, зерно-тваринницького, виноградарсько-виноробного типів господарств. Птахівничо-бройлерний, овоче-молочний, свинарський типи господарств першими не витримали вимог ринку і стали типовими зерно-тваринницькими господарствами. У дисертації детально розглянуті всі види структурних перетворень господарств. Рівень використання факторів виробництва того або іншого виробничого типу господарства визначає його економічну стійкість і відображає стан розвитку. Внаслідок вирішення задачі експрес-аналізу економічної стійкості одержана інформація і проаналізовано використання всіх факторів виробництва за минулі 11 років у господарствах Криму. Визначено співвідношення між земельними, матеріально-технічними, трудовими ресурсами. Використовуючи закладений в алгоритм розрахунку метод грошової оцінки землі як капіталізованої ренти, грошової оцінки трудових ресурсів як капіталізованих витрат на відтворення людини (людського капіталу) і, з’єднавши їх з власним капіталом, одержана величина сумарного використання ресурсів у вартісній формі – сукупний сільськогосподарський капітал.
Розглянемо це на прикладі господарств виноградарсько-виноробного типу “Бурлюк” і зерно-скотарського – “Славное” (табл. 1).
Таблиця 1
Результати експрес-аналізу факторів виробництва та їх оцінки різних типів господарств
З таблиці видно, що відбулося зниження використання ресурсів за період, що розглядається. На одиницю вартості людського капіталу в виноградарсько-виноробному типі господарства припало 0, 27 одиниці вартості землі у 1990 р. і 0, 385 вартості землі у 2000 р. ; 0, 8 одиниці вартості основних засобів у 1990 р. і 1, 0 вартості у 2000 р. Такий вигляд має оснащення праці в цьому типі господарства. На одиницю вартості людського капіталу в зерно-скотарському господарстві припало 1, 36 одиниці вартості землі в 1990 р. і 1, 61 одиниці вартості в 2000 р. На одиницю вартості людського капіталу припало також 0, 72 і 1, 12 одиниці вартості основних засобів, відповідно рокам, що розглядаються. Економічна ефективність використання ресурсів знизилася.
На основі експрес-аналізу досліджений стан рослинництва, тваринництва та його кормової бази. Зміни, що пройшли з початку реформ, призвели у деяких випадках до порушення прийнятих сівозмін, а це у свою чергу – до змін у структурі посівних площ. Господарства змушені були піти на це аби вижити. Спостерігається зниження урожайності. Собівартість 1 ц